Номер провадження № 33/785/181/14
Головуючий у першій інстанції Жигулін
Доповідач Балабан В. Ф.
31.03.2014 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі судді Балабана В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2014 року,
встановив:
зазначеною постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-ка України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
була визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі щодо неї було закрите на підставі ст. 38 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановлю суду, ОСОБА_1 12 січня 2013 року, приблизно об 11 годині, керуючи автомобілем марки «ДЕУ МАТІЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі зі сторони с. Кислиця в сторону с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 12.1 Правил дорожнього руху, не врахувала дорожньої обстановки та виїхала на смугу зустрічного руху де допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21043», р/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Таким чином своїми діями ОСОБА_1 чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що в ході розгляду справи суд припустився чисельних порушень адміністративно-процесуального законодавства та висновки суду щодо її винності у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є невірними, оскільки вказаного правопорушення віна не вчиняла, а ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2
Таким чином ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та закрити провадження щодо неї в зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши представника апелянта та представника потерпілого, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню або зміненню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2013 року стосовно ОСОБА_1 робітниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з порушенням нею правил дорожнього руху.
До вказаного протоколу співробітниками ДАІ була додана схема ДТП, на якої позначені місце зіткнення автомобілів та розташування осипу та уламків автомобільних ліхтарів червоного кольору (а.с.3).
Як вбачається з матеріалів справи, вказана схема ДТП складалася безпосередньо на місці пригоди у присутності водія ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 ніяких зауважень щодо правильності її складання у схемі не позначила.
Між тим, зі схеми ДТП вбачається, що місце зіткнення автомобілів, на яке вказують наявність та розташування осипу та уламків автомобільних ліхтарів, знаходиться на смузі руху автомобілю «ВАЗ», тобто на зустрічної для автомобілю «ДЕУ» смузі руху (а.с.3).
На фототаблиці, яка була зроблена на місці пригоди, зафіксовано розташування уламків автомобільного ліхтаря саме на смузі руху автомобілю ВАЗ (а.с.24а).
При цьому, з опису механічних пошкоджень автомобілів, а також з фототаблиць, зроблених на місці ДТП. вбачається, що уламки автомобільного ліхтаря належать автомобілю «ДЕУ», оскільки саме у цього автомобілю після зіткнення виявився розбитим лівий задній ліхтар, одночасно усі ліхтарі автомобілю «ВАЗ» залишилися неушкодженими (а.с.3об, 13).
Одночасно характер та розташування механічних пошкоджень, отриманих автомобілем «ДЕУ», які були зафіксовані у матеріалах справи, а саме ліві передня і задня двері, а також розбитий лівий задній автомобільний ліхтар, побічно підтверджують пояснення водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про те, що водій автомобілю «ДЕУ» несподівано виїхала на зустрічну для себе смугу руху, рухаючись при цьому злегка боком - задньою лівою частиною, після чого сталося зіткнення (а.с.5, 12)
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що винуватцем ДТП є водій ОСОБА_2, якій виїхав їй на зустріч у зв'язку з об'їздом ям, які були у нього на шляху, та вчинив зіткнення, то наведені доводи були предметом розгляду суду першої інстанції. якій надав їм належну оцінку у своєї постанові.
За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ст. 124 КУпАП.
При цьому, враховуючи, що строку, у якій можливе накладення адміністративного стягнення на час розгляду судом справи та винесення по ній рішення, вже закінчився, а поновлення або продовження цього строку адміністративно-процесуальним законодавством не передбачено, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність закриття провадження по справі.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду Одеської області
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2014 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження по справі щодо неї на підставі ст. 38 КУпАП- без змін.
Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області В.Ф.Балабан