19 березня 2014 року Житомир справа № 806/196/14
час прийняття: 15 год. 15 хв. категорія 5.2.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
за участі секретаря Коваля О.В.,
за участі представника позивача Чепури І.В.,
за участі представника відповідача Забродської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
встановив:
17 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» (далі - ТОВ «Церсаніт Інвест») звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області у якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №101040000/2013/300059/1 від 19 листопада 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №101040000/2013/00074 від 19 листопада 2013 року, винесених Житомирською митницею Міндоходів;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 101040000/2013/300060/2 від 5 грудня 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації № 101040000/2013/00075 від 5 грудня 2013 року, винесених Житомирською митницею Міндоходів.
В обґрунтування позову зазначає, що Житомирською митницею при митному оформленні партій товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом та видано картки відмови в митному оформленні товару. Позивач вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у митному оформленні товару, оскільки ТОВ «Церсаніт Інвест» було подано відповідно до ст.55 Митного кодексу України всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими. Крім того, позивач зазначає, що ніяких розбіжностей в поданих документах не було.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник першого відповідача Житомирської митниці адміністративний позов не визнав. Вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Пояснив, що митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на ненадання декларантом додаткових документів у її підтвердження.
Представник другого відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 листопада 2012 року між ТОВ "Церсаніт Інвест" та компанією ADVANCED MATERIALS CO., LTD., Китай, було укладено контракт № SIN 01/11/2012 за яким продавець продає, а покупець купує товар (кульки глиноземні), які зазначаються в окремих додатках та поставляються на умовах визначених в цих додатках (а.с. 25-30).
16 вересня 2013 року між сторонами цього контракту було укладено додаток №8 на поставку ТОВ "Церсаніт Інвест" кульок глиноземних в асортименті на загальну суму 46590 дол. США, а 4 жовтня 2013 року було укладено додаток №9 на поставку ТОВ "Церсаніт Інвест" кульок глиноземних в асортименті на загальну суму 46500 дол. США (а.с.31-32).
На підставі вказаних додатків до контракту продавцем було направлено ТОВ "Церсаніт Інвест" інвойси № ZBSN-A13060, ZBSN-A13074 (а.с. 33-36).
20 листопада 2013 року та 23 грудня 2013 року ТОВ "Церсаніт Інвест" перерахувало кошти за товар компанії ADVANCED MATERIALS CO., LTD., Китай (а.с.82-83).
4 вересня 2013 року та 10 жовтня 2013 року ТОВ "Церсаніт Інвест" було подано до Житомирської митниці ВМД №101040000/2013/13584 та №101040000/2013/014263 (а.с. 19-22) на митне оформлення партій товару, а саме: кульок глиноземних. При митному оформленні вказаного товару посадовою особою митного органу було зроблено записи про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. З метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних зі зберіганням, транспортуванням товару, позивачем було сплачено митну вартість, яку визначив відповідач.
Картками відмови в прийняті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 101040000/2013/00074 та 101040000/2013/0075 Житомирською митницею було відмовлено в прийнятті вказаних декларацій митної вартості (а.с. 14 - 16).
Рішенням Житомирської митниці № 101040000/2013/300059/1 від 19 листопада 2013 року про коригування митної вартості товарів, що були заявлені ТОВ «Церсаніт Інвест» для поміщення в митний режим імпорту в Україну згідно митної декларації здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості, в результаті чого митну вартість товарів було збільшено відповідачем з 46590 дол. США (яка заявлена декларантом) до 97920 дол. США (а.с. 12).
Рішенням Житомирської митниці № 101040000/2013/300060/2 від 5 грудня 2013 року про коригування митної вартості товарів, що були заявлені ТОВ «Церсаніт Інвест» для поміщення в митний режим імпорту в Україну згідно митної декларації здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості, в результаті чого митну вартість товарів було збільшено відповідачем з 46500 дол. США (яка заявлена декларантом) до 97920 дол. США (а.с. 13).
У рішенні № 101040000/2013/300059/1 від 19 листопада 2013 року вказано, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартісні операції), оскільки документи, зазначені у частині 2 ст. 53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за товар - відсутня попередня оплата згідно додаткової угоди № 8 від 16 вересня 2013 року до зовнішньоекономічного контракту № SIN 01/11/2012 - 45 днів з дати коносаменту, а також у зв'язку із неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;
- висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У рішенні №101040000/2013/300060/2 від 5 грудня 2013 року зазначено, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартісні операції), оскільки документи, зазначені у частині 2 ст. 53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за товар у зв'язку із неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;
- висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям , та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 59-64 Митного кодексу України. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані у зв'язку відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, методи 2в і 2г- в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях на основі МД № 101040000/2013/009171 від 16 серпня 2013 року, з урахуванням коригування на обсяг партії подібних товарів умов поставки, комерційні умови тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним угодою про застосування ст. VIІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: інформація цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач не погодився з рішенням про коригування митної вартості, але, враховуючи нагальну потребу у використанні товарів у власній господарській діяльності та керуючись частиною 7 статті 55 Митного кодексу України (далі - МК), сплатив митні платежі відповідно до визначеної відповідачем митної вартості та надав гарантії сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем.
Надання гарантій було здійснено відповідно до пункту 2 частини 2 статті 310 МК шляхом внесення грошової застави, про що було зазначено у митних деклараціях №№ 101040000/2013/013638 (17-18), 101040000/2013/014299 (а.с. 23-24), які були оформлені за результатами рішення про коригування та за якої товари були випущені у вільний обіг. Сума гарантій розраховувалась виходячи із різниці між митною вартістю, визначено відповідачем, та митною вартістю, визначеною позивачем.
Суд не погоджується з коригуванням митної вартості з огляду на таке.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МК.
Відповідно до ст. 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Відповідно до ч.9 ст.55 МК у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару з наступних підстав.
Як було встановлено в судовому засіданні відповідачу були надані всі наявні у позивача документи, які об'єктивно підтверджують заявлену ним митну вартість товару. Але з незрозумілих суду причин відповідач не взяв до уваги надані йому документи.
В судове засідання представником відповідача не було надано МД № 101040000/2013/009171 від 16 серпня 2013 року на підставі якої було визначено ціну для товару ТОВ «Церсаніт Інвест», крім того в матеріалах справи є висновки Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 23 вересня 2013 року та 9 грудня 2013 року у яких вказано, що виходячи з аналізу цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції, а також даних «Asian Metal» щодо вартості глинозему (алюміна), можна вважати, що рівень цін на глиноземні кульки, що імпортуються згідно з контрактом № SIN 01/11/2012 відповідає поточній кон'юктурі ринку (а.с.50-51).
Неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем митних платежів.
Узагальнюючи наведене суд дійшов висновку, що Житомирською митницею не обґрунтована та не доведена неможливість застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тому здійснене ним коригування є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій і як результат винесення спірних рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд,
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №101040000/2013/300059/1 від 19 листопада 2013 року, №101040000/2013/300060/2 від 5 грудня 2013 року та карток відмови в прийнятті митної декларації №101040000/2013/00074 від 19 листопада 2013 року, № 101040000/2013/00075 від 5 грудня 2013 року, винесених Житомирською митницею Міндоходів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судовий збір в розмірі 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн 52 коп.
Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2014 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Єфіменко О.В.