Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 березня 2014 р. Справа № 805/2584/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат за особовими справами потерпілих, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по виплаті допомоги на поховання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 053,14 гривень, -
25.02.2014 управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат за особовими справами потерпілих, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по виплаті допомоги на поховання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 053,14 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не були включені до акту щомісячної звірки по особовим справам пенсіонерів суми допомоги на поховання, виплачені сім'ям померлих за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 053,14 гривень, що є порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку № 5-4/4 і суми сплаченої допомоги на поховання не відшкодовуються.
Представник позивача Недомовна Т.В. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (арк. справи 58). 12.03.2014 через відділ діловодства та документообігу надав заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідно до абзацу 2 частини 9 статті 34 Закону України № 1105-ХІV, причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Таким закладом є медико-соціальна експертна комісія. До матеріалів справи не надано актів визначення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом форми № 168-2/о по громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, отже не доведений причинний зв'язок смерті вказаних громадян з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом. ОСОБА_4 на обліку у відповідача не значилась та не отримувала страхових виплат. З вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову (арк. справи 53 - 55). 19.03.2014 через відділ діловодства та документообігу представник відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі (арк. справи 60).
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Згідно зі статтею 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У відповідності до статті 4 вказаного Положення організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі за текстом - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідач - відділення виконавчої дирекції Фону соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області відповідно до пункту 1.1 Загальних положень про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 20.04.2001 року (із наступними змінами та доповненнями) є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі за текстом - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.
Між сторонами підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 (арк. справи 6 - 10, 43 - 47).
Згідно таблиць розбіжностей, до актів щомісячної звірки Фондом не прийняті до відшкодування суми витрат на виплату допомоги на поховання по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у загальному розмірі 1 053,14 гривень у зв'язку з тим, що сума допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, підлягає відшкодуванню відповідно до пункту 4 Порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримувала пенсію по втраті годувальника - сина ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується заявою про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 11), розпорядженням від 24.11.2011 № 181075 (арк. справи 12 - 13), актом про нещасний випадок № 145 (арк. справи 14 - 15), свідоцтвом про смерть (арк. 16) та рішенням Гірницького районного суду міста Макіївки від 07.10.2011 у справі № 2о-127/11 (арк. справи 17).
14.10.2013 ОСОБА_6 звернувся до позивача із заявою про надання одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. справи 19).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. справи 20).
Розпорядженням від 14.10.2013 було виплачено доплату грошової допомоги на поховання у розмірі 2 860,80 гривень, що підтверджується талоном за формою В2-М № 18075/1070 (арк. справи 21).
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується заявою про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 22), розпорядженням від 16.10.2009 № 1435 (арк. справи 23), актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 2 (арк. справи 24 - 26), випискою з акта огляду МСЕК № 163475 (арк. справи 27).
14.10.2013 ОСОБА_7 звернулась до позивача із заявою про надання одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (арк. справи 28).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (арк. справи 29).
Розпорядженням від 15.10.2013 було виплачено доплату грошової допомоги на поховання у розмірі 1 788,00 гривень (арк. справи 30), що підтверджується талоном за формою В2-М № 192428/107 (арк. справи 31).
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується заявою про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 32), протоколом від 19.02.2001 № 610 (арк. справи 33), актом про нещасний випадок № 65 (арк. справи 34 - 36), випискою з акта огляду МСЕК № 418174 (арк. справи 38).
02.12.2013 ОСОБА_8 звернулась до позивача із заявою про надання одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (арк. справи 39).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (арк. справи 40).
Розпорядженням від 02.12.2013 було виплачено доплату грошової допомоги на поховання у розмірі 1 788,00 гривень (арк. справи 41), що підтверджується талоном за формою В2-М № 173620/1260 (арк. справи 42).
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі за текстом - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначені у статті 25 Основ. Так, відповідно до пункту 1 статті 25 Основ, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі за текстом - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У статті 21 цього Закону визначені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом. Так, у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до частини восьмої статті 34 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 зазначеного Порядку).
Згідно з абзацом 2 частини дев'ятої статті 34 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
«Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, (надалі - Інструкція) визначено, що причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом - зв'язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настанням смерті.
Відповідно до пункту 2.10 Інструкції, висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).
Аналіз норм Закону № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини восьмої статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 отримувала пенсію у зв'язку із втратою годувальника та померла не внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, але позивач не надав суду належних доказів причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат за особовими справами потерпілих, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по виплаті допомоги на поховання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 053,14 гривень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.