u
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
28 травня 2009 р.
Справа № 2-а-4608/08/2170 Кат. 2.13
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
суддів - Бездрабко О.І., Василенко Г.Ю.,
при секретарі: Сорочинська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
громадянина ОСОБА_1
до Державного комітету України у справах національностей та релігії, третя особа - сектор міграціонної служби у Херсонській області
про скасування рішення Державного комітету України у справах національностей та релігії від 19.06.2008р. №450-08 про відмову у наданні статусу біженця, та зобов'язання прийняти рішення про надання статусу біженця,
встановив:
Громадянин ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Державного комітету України у справах національностей та релігії (надалі-відповідач) від 19.06.2008р. №450-08 про відмову у наданні позивачу статусу біженця, та зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу біженця. В обґрунтування позову зазначає, що в країні, громадянином якої він є, їде війна, відбуваються зіткнення на релігійному підґрунті між мусульманами сунітами, до яких відносить позивач, та мусульманами шиїтами. Вказує на наявність обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань мусульманами шиїтами за своє віросповідання. До України приїхав у 2005 році на навчання у медичному навчальному закладі, а згодом перевівся до Донецького технічного університету. Вважає рішення відповідача про відмову у наданні йому статусу біженця прийнятим без належних підстав.
У письмових запереченнях сектор міграціонної служби у Херсонській області Державного комітету України у справах національностей та релігії проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що приїзд позивача в Україну у 2005 році пов'язаний не з побоюваннями стати жертвою переслідувань за ознаками віросповідання, а з метою навчання. Позивач буз затриманий на державному кордоні України при спробі незаконного перетину державного кордону. Посилання позивача на наявність обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань з боку мусульман шиїтів є безпідставними, оскільки релігійний конфлікт між сунітами та шиїтами виник значно раніше ніж приїзд позивача в Україну. В ході співбесід з позивачем, останній висловив небажання повертатися до своєї родини, через те, що йому більш подобається в Україні.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі та просили його задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи позов не визнала, просила відмовити в його задоволені, посилаючись на факти, викладені в запереченнях на позов.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Рішенням Державного комітету України у справах національностей та релігії від 19.06.2008 р. №450-08 позивачу відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених абзацом другим статті 1 Закону України “Про біженців”.
Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 14 Закону України “Про біженців” визначено, що рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. На основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття статусу біженця, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про надання статусу біженця або про відмову у наданні статусу біженця.
Спірне рішення прийнято відповідачем у межах наданих йому повноважень.
Відповідно до абз.2 ст.1 вказаного Закону біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вказував на наступні підстави для набуття статусу біженця: приїхав в Україну у 2005 році на навчання у медичному закладі, а згодом перевівся до Донецького технічного університету. З травня 2007 р. проживає з громадянкою України, з якою має намір одружитися. В Іраку йде війна, його сім'я виїхала до Єгипту. Зазначає, що за своїми релігійними поглядами є мусульманином сунітом, а в Іраку відбуваються зіткнення на релігійній основі між мусульманами шиїтами та сунітами, в ході яких гинуть люди. Вказує, що має цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань мусульманами шиїтами.
На вказані обставини позивач та його представник посилались і в ході судового розгляду.
З письмових пояснень представника відповідача, вбачається що позивач, під час перебування в Україні спробував здійснити нелегальний перетин державного кордону Україні та був затриманий працівниками Мостиського прикордонного загону.
Позивач заперечив спробу нелегального перетину кордону, зазначивши, що сам звернувся до прикордонників з метою оформлення статусу біженця.
В ході розгляду справи позивачем надана суду копія свідоцтва про укладення позивачем ІНФОРМАЦІЯ_1р. шлюбу з громадянкою України ОСОБА_2..
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, суд приходить до висновку про відсутність доказів обґрунтованих побоювань позивача стати жертвою переслідувань за ознакою
віросповідання. Суд вважає, що причини, які має позивач щоб залишитись в Україні, не пов'язані з його побоюваннями стати жертвою переслідувань за ознаками віросповідання.
Таким чином, рішенням Державного комітету України у справах національностей та релігії від 19.06.2008 р. №450-08 про відмову позивачу у наданні статусу біженця є обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив :
В задоволені позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 червня 2009 р. .
Головуючий, суддя К.В. Кравченко
Судді: О.І. Бездрабко
Г.Ю. Василенко