u
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
27 травня 2009 р.
Справа № 2-а-2881/08/2170 Кат. 6.6.1
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сорочинська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
державної податкової інспекції у м.Нова Каховка
до товариства з обмеженою відповідальністю Південенерго, приватного підприємства "Ромакс ЛТД
про стягнення 50 000 грн.,
встановив:
В липні 2008 року Державна податкова інспекції у м.Нова Каховка ( надалі-позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути на підставі ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України 50 000 з ПП Ромакс ЛТД(надалі-відповідач-1) на користь ТОВ Південенерго(надалі -відповідач-2), а з відповідача -2 на користь держави 50 000 грн..
В ході розгляду справи позивач надав уточнення до адміністративного позову, в яких виклав позовні вимоги наступним чином: визнати недійсним господарськн зобовязання, яке виникло на підставі усного правочину, укладеного між ПП Ромакс ЛТДта ТОВ Південенерго; зобов'язати повернути відповідно до ст.. 208 ГК України ПП Ромакс ЛТДна користь ТОВ Південенерго50 000 грн.; стягнути з ТОВ Південенергов доход держави 50 000 грн..
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. по справі №9\271-АП-08 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи відповідача-1 з моменту реєстрації та скасовано його державну реєстрацію, а також позивач посилається на наявність кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ПП Грейн-Мастер, ПП Ромакс ЛТДта МПБП Віміна. Вказані обставини на думку позивача свідчать про те, що відовідач-1 ніякої господарської діяльності не вів, а тому укладену відповідачами угоду на погруження свай для житлового будинку, що будується у АДРЕСА_1, слід визнати недійсною, та застосувати наслідки, передбачені ст.. 208 ГК України для недійсних господарських зобов'язань, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві та уточненнях до позову підстав, та додатково пояснив, що фактично відповідач-1 не здійснював підприємницької діяльності, а проводив фіктивні господарські операції, направлені на отримання прибутку без сплати податків.
Директор відповідача-1 - ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що особисто він угоди з відповідачем-2 на погруження свай не укладав, це можливо зробив його знайомий - ОСОБА_2, який без доручення представляв ПП Ромакс ЛТДі займався укладенням значної кількості угод. Він (ОСОБА_1.), підписував всі необхідні документи для укладення угод, а також документи бухгалтерської та податкової звітності. ПП Ромакс ЛТДвід своєї діяльності сплачувало податки.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що з відповідачем-1 був укладений письмовий контракт підряду №7/472 від 06.06.2007р. на погруження свай для житлового будинку, що будується у АДРЕСА_1 (копія додана). За даним договором відповідачем-1 були виконані роботи і оплачені відповідачем-2 в сумі 50000 грн.. На момент укладення цього договору відовідач-1 був зареєстрований як юридична особа і платник податків та зборів, у тому числі і податку на додану вартість, а тому наявність постанови Господарського суду Херсонської області про скасування державної реєстрації відповідача-1 та визнання недійсним його установчих та реєстраційних документів не є достатньою підставою для визнання недійсними всіх угод, які були укладені відповідачаем-1. Зазначає, що відповідач-2 не повинен нести відповідальність за можливі незаконні дії відповідача-1, а якщо відповідач-1 і не сплачував податки, то це тягне відповідні наслідки лише для нього, і не є підставою для визнання укладених ним угод недійсними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений контракт підряду №7/472 від 06.06.2007р. за яким відповідач-1 зобов'язався на свій ризик та своїми силами виконати роботи по погруженню свай на будівельному об'єкті -житловий будинок по АДРЕСА_1.
25.07.2007р. та 01.08.2007р. відповідач-2 на підставі платіжних доручень №1663 та №1700к перерахував на розрахунковий рахунок відповідача-1 10 000 грн. та 40 000 грн., відповідно, за погруження свай на вказаному об'єкті.
Позивач не оспорює факт виконання робіт по погруженню свай, за які відповідачем-2 сплатив 5000 грн..
Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. по справі №9\271-АП-08 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП Ромакс ЛТДз моменту реєстрації на ОСОБА_1 та скасовано (припинено) державну реєстрацію цього підприємства.
Позивач стверджує, що вказана угода між відповідачами укладена відповідачем-1 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому укладення такої угоди тягне за собою наслідки у вигляді застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.. 208 ГК України.
З такими твердженнями позивача суд не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наслідки недійсності правочину, які передбачені у ч.1 ст.208 ГК України, застосовуються у разі визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка ними укладалась, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Посилання позивача на вищезазначену постанову Господарського суду від 27.05.2008р., а також на наявність кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ПП Грейн-Мастер, ПП Ромакс ЛТДта МПБП Віміна, не є достатніми для висновку про суперечність спірних договорів інтересам держави і суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судом встановлено, що на момент укладення спірної угоди ПП "Ромакс ЛТД" було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, і це підприємство мало свідоцтво платника податку на додану вартість.
Діючим законодавством України не передбачено покладення на сторону цивільно-правової угоди обов'язку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин, а також намірів цього контрагента щодо сплати податків, а порушення стороною договору законодавства про податки не є підставою для визнання такого договору недійсним.
Стверджуючи, що діяльність відповідача-1 була фіктивною і відповідач-1 не сплачував податки від своєї діяльності, позивач не надав суду жодного належного доказу на підтвердження факту несплати податків до бюджету відповідачем-1 за результатами виконання укладеної з відповідачем-2 угоди на погруження свай, а також на підтвердження наявності умислу цієї юридичної особи на укладення спірного договору з метою ухилення від сплати податків.
Зміст спірного договору не містить положень, які б суперечили інтересам держави та суспільства.
Слід також зазначити, що санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3., пояснив, що роботи по погруженню свай на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1, були виконані ПП Ромакс ЛТДіз застосування спецтехніки. Договір на дані роботи були підписані директором ТОВ ПівдененергоОСОБА_4. і представником ПП Ромакс ЛТД, якого він особисто не знає.
Посилання позивача на те, що спірний договір укладений відповідачем-1 без участі його директора -ОСОБА_1., який не мав наміру на укладення такої угоди, спростовується поясненнями ОСОБА_1., який зазначив, що підписував договори, на укладення яких домовлялись інші особи, що виступали від імені ПП Романс ЛТД..
Докази підроблення підпису ОСОБА_1. на спірній угоді відсутні.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1158 ЦК України, якщо дії особи, вчинені в інтересах іншої особи без її доручення, будуть схвалені останньою, то надалі до відносин сторін застосовуються положення відповідної угоди.
Таким чином, сам факт того, що керівник відповідача-1 особисто не приймав участі в укладені спірної угоди з відповідачем-2, не є достатньою підставою для визнання такої угоди недійсною.
Посилання позивача на те, що спірна угода укладена відповідачем-1 всупереч цілям її діяльності через те, що її предмет не відповідає основному виду діяльності -реалізації зернових культур, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач-1 є суб'єктом підприємницької діяльності, а відповідно до ст.ст. 42, 43 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Таким чином, з метою отримання прибутку відповідач-1 мав право укладати угоди, що не заборонені законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявність у відповідача-1 умислу на укладення з відповідачем-2 спірного договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, є недоведеною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив :
В задоволені позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текс постанови виготовлений та підписаний 01 червня 2009 р. .
Суддя Кравченко К.В.