Копія
Постанова
Іменем України
27.04.2009 Справа № 2-а-103/08/0116
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дадінської Т.В.
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Хіштілова М.М.
за участю:
сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації на постанову Роздоленського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Крючков І.І. ) від 03.12.08 у справі № 2-а-103/08
за позовом Прокурора Роздольненського району Автономної республіки Крим (вул. Леніна, 58, смт.Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 5, с.Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)
Головного управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)
про стягнення недоплаченної разової щорічної грошової допомоги,
У листопаді 2007 року Прокурор Роздольненського району Автономної республіки Крим звернувся з адміністративним позовом до суду в інтересах ОСОБА_1, до Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації про стягнення щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2004-2005 роки та 2007 рік, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, і відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, фактично така виплата проведена не в повному обсязі, у зв'язку з чим прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 3522грн.55коп.
Постановою Роздольненського районного суду Автономної республіки Крим від 03.12.2008 року задоволені позовні вимоги Прокурора Роздольненського району Автономної республіки Крим, заявлені в інтересах ОСОБА_1, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2004-2005 роки, та за 2007 рік в розмірі 3522,55грн., а також, 30грн. в рахунок відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації направило на адресу суду апеляціну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нову про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009р. розгляд справи призначений на 27 квітня 2009 рік, 10.40 годин.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації направило на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (арк.с.6).
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХII учасники бойових дій мають право на разову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Згідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у своїх запереченнях на позов та у судовому засіданні не наполягав на тому, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим судом першої інстанції правильно застосовані положення ч.2 ст.99 КАС України щодо вирішення спору за період 2004-2005 та 2007 роки.
З матеріалів справи вбачається, що у 2004 році позивачу сплачена відповідачем разова грошова допомога в сумі 120грн., у 2005 році -250грн.
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2004 рік встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 74грн.54коп. тому, судом на користь позивача за 2004 рік підлягає стягненню 252грн.70коп. (74грн.54коп. х 5 = 372грн.70коп. -120грн. = 252грн.70коп.).
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2005 рік встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 332грн., отже на користь позивача за 2005 рік підлягає стягненню 1410грн. (332грн. х 5 = 1660грн. -250грн. = 1410грн.).
Враховуючи наведене вище, судова колегія, не може погодитися з розрахунком наведеним судом першої інстанції, оскільки при проведенні розрахунку, судом не здійснено віднімання сплаченої відповідачем суми, у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
У 2007 році позивачу сплачена відповідачем разова грошова допомога в сумі 280грн., тобто у розмірах, передбачених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, судова колегія вважає, що з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп\2007, у позивача, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої ст.12 Закону України № 3551-ХII.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивача на отримання грошової допомоги, у зв'язку з чим недоплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога як учаснику бойових дій за 2007 рік підлягає стягненню, оскільки право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2007 рік встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 406грн. Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток, тому, судом на користь позивача за 2007 рік підлягає стягненню 1770грн.30коп. (410грн.06коп. х 5 = 2050грн.30коп. -280грн. = 1770грн.30коп.).
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини також зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Судова колегія також не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача 30грн. -в рахунок відшкодування витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає жодної норми права, що стосується оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Крім того, й в матеріалах справи відсутні відомості, що б підтверджували сплату позивачем зазначеної суми.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає зміні по підставах п.1ч.1ст.201 КАС України, шляхом зазначення у судовому рішенні іншої суми, що підлягає стягненню на користь позивача та розподілу судових витрат.
Керуючись ст.195; ст.196; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації -задовольнити частково.
2. Постанову Роздоленського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Крючков І.І. ) від 03.12.08 у справі № 2-а-103/08 -змінити.
Резолютивну частину постанови викласти у наступній редакції: „Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошову допомогу до „5 травня”, як учаснику бойових дій за 2004-2005, 2007 роки у розмірі 3433грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у сумі 51грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Прокурору Роздольненського району Автономної республіки Крим -відмовити”.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Суддя Т.Р.Лядова