донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.03.2014 справа №905/8473/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Москальової І.В.
Суддів: Будко Н.В., Сгара Е.В.
при секретарі Зоря В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк та ОСОБА_1, м. Запоріжжя
на рішення господарського Донецької області від 28.01.2014 р. (підписано 03.02.2014р.) по справі № 905/8473/13 (суддя Фурсова С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м.Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2013 р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1. (а.с.1)
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2014 р. по справі № 905/8473/13 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк страхового відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 49 000,00 грн. задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 р. по справі № 905/8473/13, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Скаржник вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП не була встановлена в постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2011 р. по справі № 3-2186/2011, оскільки провадження по справі про адміністративне правопорушення припинено у зв»язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача страхового відшкодування за полісом. Крім того, скаржник вважає, що оскільки ані платіжне доручення № 9293 від 07.10.2011 р., ані відомість № 05 від 07.10.2011 р. по договору № 11/43-2-1-00/242 від 25.12.2009 р. не містить інформації про зарахування суми страхового відшкодування за договором страхування саме на рахунок ОСОБА_2, а також не підтверджують видачу йому суми страхового відшкодування в готівковій формі. Також, скаржник зауважив, що позивачем не були надані докази сплати страхового платежу на підтвердження чинності договору страхування.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 також звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 р. по справі № 905/8473/13, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник посилається на те, що його вина у скоєнні ДТП не була встановлена в постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2011 р. по справі № 3-2186/2011.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, відзиву на апеляційні скарги не надав.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
Відповідно до довідки Відділу ДАІ УМВС України в Запорізькій області (додаток №3 до інструкції), 07.09.2011 року о 10 год. 00 хв. на перехресті вулиць Артема - Пролетарська в місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Опель", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. (а.с.27)
Довідкою № 8871398 про дорожньо-транспортну пригоду зафіксовано, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Опель", державний номерний знак НОМЕР_1 вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_2 отримав чисельні механічні пошкодження. (а.с.28-29).
Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2011 року у справі № 3-2186/2011 у діях водія автомобіля "Опель", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 16.11 ПДР України, що полягає у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Проте у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення припинено на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
18.03.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла належним чином засвідчена постанова Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2011 року у справі № 3-2186/2011
На момент ДТП діяв укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) договір добровільного страхування наземного транспорту № 931-а/11зп від 10.04.2011 р., за яким позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном - автомобілем марки "Nissan Tiida" (далі по тексту - "Ніссан" або застрахований/ забезпечений автомобіль), державний номерний знак НОМЕР_2, від страхових ризиків, зокрема, збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9-18).
Відповідно до пункту 24.2.2 розділу 24 договору від 10.04.2011 р. до страхового випадку відноситься, зокрема, збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. (а.с.11)
Таким чином, в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2011 р., за умовами вказаного договору настав страховий випадок.
Страховою сумою за договором відповідно до п.11 є 108 000,00грн., франшиза (безумовна) - 5% (п.10.1 договору).
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку № 547/09 від 15 вересня 2011 року складеним експертом - автотоварознавцем ОСОБА_4, складає 124 234,60 гривень (а.с. 42-48).
За страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 07.09.2011 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту №2011/V/OMOD11360/VESKO20005 від 06.10.2011 року по договору визначено суму страхового відшкодування у розмірі 58 532,05 гривень, виплата якої підтверджується платіжним дорученням № 9293 від 07.10.2011 року з урахуванням відомостей виплат (а.с. 61-64).
З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП діяв поліс АА/7395493, за умовами якого ПАТ «УАСК «АСКА» застрахувало ОСОБА_1 цивільно-правову відповідальність відносно автомобіля OPEL KADET НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 50 000,00грн., франшиза - 1 000,00 грн. (а.с.8)
На теперішній час сума страхової виплати позивачу не відшкодована, у зв»язку з чим, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.
За приписами ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством тощо.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку № 547/09 від 15 вересня 2011 року складеним на замовлення приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" підтверджено вартість матеріального збитку в сумі 124 234,60 гривень.
Дані висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, складеного суб'єктом оціночної діяльності на замовлення страхової компанії не спростовані іншими доказами, відповідно є належним доказом розміру збитку, що завданий застрахованому позивачем автомобілю у спірній дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно положень ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається, заявою ОСОБА_2 від 04.10.2011р. (а.с.59) звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування готівкою по системі платежей Аваль експрес. В свою чергу, позивач виконав зобов'язання перед своїм страхувальником, та на підставі страхового акту №2011/V/OMOD11360/VESKO20005 від 06.10.2011 р. згідно платіжного доручення № 9293 від 07.10.2011 р. перерахував кошти через систему «Аваль-експрес» за відомостю №05 від 07.10.11р. в розмірі 58 532,05 гривень страхового відшкодування ОСОБА_2 за автомобіль NISSAN TIIDA НОМЕР_2 (а.с.63,64). З огляду на матеріали справи не приймаються до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі про не підтвердження належними доказами факту перерахування суми страхового відшкодування.
Згідно з ст.27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки .
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс серії АА/7395493) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 50 000,00 гривень, франшиза - 1 000,00 гривень. Звертаючись до господарського суду з цим позовом, позивач врахував ліміт відповідальності відповідача та вирахував з виплаченої суми страхового відшкодування розмір франшизи, передбачений полісом серії АА/7395493.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги умови полісу АА/7395493, судова колегія вважає позовні вимоги до відповідача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання скаржників на те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП не була встановлена в постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2011 р. по справі № 3-2186/2011, оскільки провадження по справі про адміністративне правопорушення припинено у зв»язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає припиненню у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Застосування пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП можливе виключно у випадку наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Натомість у разі відсутності вини особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, провадження по справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2011 р. по справі № 3-2186/2011 в якості належного та допустимого доказу наявності вини водія автомобіля "Опель", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, в якій встановлено порушення вимог пункту 16.11 ПДР України такою особою.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги ствердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено набрання чинності Договором з огляду на наступне. Пунктом 30.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії Договору, яка вказана в пункту 18.1 Договору (10 квітня 2011 року), але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу в обсязі, визначеному в пункті 17.2 Договору (7 452,00 гривень) на розрахунковий рахунок чи до каси страховика та діє до 24-00 години дня, вказаного в пункті 18.2 Договору як дата закінчення дії Договору (09 квітня 2012 року). Проте, у пункті 4.1 страхового акту №2011/V/OMOD11360/VESKO20005 від 06 жовтня 2011 року позивачем зазначено про сплачений 06 квітня 2011 року страховий платіж, що свідчить про визнання позивачем факту набуття Договором чинності. Крім того, про вчинення конклюдентних дій, які виявили волю страховика та страхувальника виконувати умови Договору, свідчать наступні документи: заява про настання події, що має ознаки страхового випадку від 08 вересня 2011 року, заява на виплату страхового відшкодування від 04 жовтня 2011 року, платіжне доручення № 9293 від 07 жовтня 2011 року, страховий акт №2011/V/OMOD11360/VESKO20005 від 06 жовтня 2011р).
Враховуючи вищевикладене, підстав для зміни чи скасування законного судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -
Рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 р. по справі №905/8473/13 залишити без змін, а апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк та ОСОБА_1, м.Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.В. Москальова
Судді Н.В. Будко
Е.В. Сгара
Всього надруковано 6 прим.:
2 - сторонам по справі,
1 - третій особі,
1 - у справу,
1 - господ. суду,
1- апеляц. господ. Суду