13 березня 2014 року м. Київ В/800/760/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Головчук С.В.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
Кобилянського М.Г.
перевіривши подану заяву ОСОБА_6 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року за результатами касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_6 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про зобов'язання вчинити дії,-
У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (Управління ПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати і виплатити пенсію.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління ПФ перерахувати пенсію з урахуванням матеріальної допомоги скасовано. У цій частині вимог ухвалено нове рішення, яким Управління ПФ зобов'язано перерахувати пенсію позивача на підставі відповідної довідки ДПІ. Позовна заява в частині вимог за період до 22 жовтня 2012 року включно залишена без розгляду, виходячи з приписів ст. 100 КАС України, так як позивачем порушений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року в частині залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_6 у порядку статті 239-1 КАС України звернулася з заявою про перегляд Верховним Судом України судового рішення з
підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви додала судове рішення Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року у справі № К/9991/29282/12, у яких, на її думку, по іншому ніж в оскаржуваній ухвалі застосовано статтю 99 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску справи до перегляду Верховним Судом України з урахуванням наступного.
Статтею 237 КАС України наведено перелік підстав для подання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, заяви про перегляд судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України.
Відповідно до положень цієї статті, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Тобто, у пункті першому вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У заяві, що надійшла до Вищого адміністративного суду України, скаржник посилається на невірне застосування Вищим адміністративним судом України приписів ст.ст. 99, 100 КАС України.
Враховуючи те, що позивач оскаржує ухвалу, яка стосується вирішення питання щодо застосування норм процесуального права, що не дає можливості встановити наявність підстав, передбачених ст. 237 КАС України то суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність факту неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Ф. Ситников
судді:
С.В. Головчук
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
М.Г. Кобилянський