"20" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/789/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І. (доповідач), Іваненко Я.Л., Лиски Т.О.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про відшкодування коштів, пов'язаних з достроковим виходом на пенсію,
У липні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказував, що Кременчуцькою ОДПІ ОСОБА_4 зареєстрований як приватний підприємець і є працюючим пенсіонером. В той же час Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості (далі - відповідач) не перевірив той факт, що на момент видачі клопотання про дострокове призначення пенсії ОСОБА_4 він був зареєстрований як приватний підприємець. Такі дії відповідача призвели до безпідставної видачі клопотання для дострокового призначення ОСОБА_4 пенсії і виникнення у зв'язку із цим її переплати.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних з достроковим виходом ОСОБА_4 на пенсію і її переплатою в сумі 14 725,21 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що пенсія ОСОБА_4 у зв'язку із достроковим виходом на пенсію була призначена за клопотанням відповідача, а тому з урахуванням того, що перевиплата цієї пенсії відповідачем не погашена, то вона підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Судами встановлено, що 8 вересня 2005 року ОСОБА_4 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості як такий що шукає роботу, а також подав заяву про видачу клопотання щодо оформлення дострокового виходу на пенсію.
У відповідності до поданих ОСОБА_4 документів і Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в періоді професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578, відповідачем видано клопотання про дострокове призначення йому пенсії за віком.
Відповідно до корінця направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію від 8 вересня 2005 року № 16510509083101 Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці достроково з 16 вересня 2005 року ОСОБА_4 призначено пенсію згідно із ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення».
В жовтні 2005 року пенсійна справа направлена по територіальності Управлінню Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці, яким надалі і здійснювалась виплата призначеної пенсії.
Згідно з п.1 ст. 26 Закону України „Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-ХП працівникам, трудовий договір з яким було розірвано у зв'язку зі змінами в організації виробництва праці, скорочення чисельності або штату працівників за умови реєстрації в службі зайнятості протягом 7 календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строк осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж.
На підставі ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття", виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України „Про зайнятість населення", у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат.
Пункт 7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 108 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачає, що достроково призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працюючим пенсіонерам не виплачується.
Згідно Порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, затвердженого наказом Міністерства праці України від 6 серпня 2001 року №331/39, відшкодуванню підлягають суми пенсій, які виплачені в період від їх призначення до досягнення особою встановленого законодавством пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах) з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, інших доплат, допомоги на поховання та коштів, витрачених Пенсійним фондом на доставку цих пенсій та допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено актом звірки, який підписано посадовими особами сторін, заборгованість відповідача по відшкодуванню з державного фонду сприяння зайнятості населення витрат, пов'язаних з достроковим виходом працівників на пенсію, станом на 1 липня 2008 року становить 14725,21 грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 10 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2009 року, у справі № 5/65 в задоволенні позову Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до Управління Пенсійного фонду Крюківського району м. Кременчука Полтавської області про відшкодування коштів відмовлено.
Так, судами у зазначеній справі № 5/65 встановлено, що в Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці не було правових підстав для перевірки даних персоніфікованого обліку для призначення достроково пенсії, оскільки пенсія ОСОБА_4 призначена Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці. Крім того, судами зазначено, що оскільки пенсія призначена на підставі клопотання, виданого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, то перевірка встановлення факту реєстрації ОСОБА_4, як приватного підприємця, повинна проводитися саме цим центром.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які, врахувавши вказані обставини і дотримавшись вимог чинного законодавства України, прийняли рішення про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав вважати, що цими судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
Я.Л. Іваненко
Т.О. Лиска