"12" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/71662/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради на постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 19 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку,
У серпні 2009 року позивач звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом в якому зазначала, що є матір'ю двох дітей та відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач протягом 2007-2009 років сплатив зазначену допомогу в іншому розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути, а також зобов'язати у подальшому нараховувати і сплачувати грошову допомогу у встановленому законом розмірі.
Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 19 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року, позов задоволено частково: зобов'язано здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» й здійснити її виплату.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначено щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Перевіривши правильність застосування судам норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Таким чином з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виступав прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.
Підпунктами 7, 8 пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме: частину першу статті 15 викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Зазначені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними) не визнавались.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було встановлено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та частиною другою статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» установлено, що у 2009-2010 роках допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Зазначені норми законів про Державний бюджет на відповідний рік неконституційними не визнавалися.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з 01 січня 2008 року суд першої інстанції помилково не обґрунтував таку відмову.
Вирішуючи спір суд першої інстанції також не врахував, що позивач є матір'ю двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01 травня 2005 року їй призначено допомоги при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одиноким матерям, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є матір'ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, але не звернув увагу на позовні вимоги щодо другої дитини.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду також помилково виходив з того, що даний строк є триваючим та порушення прав позивача припинилося 01 січня 2008 року, внаслідок чого позивач не пропустив строк звернення до суду та клопотання про поновлення строку не підлягає розгляду. Таке твердження є помилковим, оскільки виплата грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є періодичним платежем, здійснюється щомісячно та позивач обізнана з її розміром. Вирішуючи питання про дотримання позивачем процесуального строку суду необхідно звернути увагу на клопотання позивача про його поновлення.
Апеляційний суд не звернув увагу на дану правову помилку районного суду та залишив його рішення без змін, внаслідок чого ухвала підлягає скасуванню.
Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 19 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/