Номер провадження № 22-ц/785/2577/14
Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г.
Доповідач Кварталова А. М.
Категорія ЦП-27
12.03.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кварталової А.М.,
суддів - Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
за участю: представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Бондар М.О., відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору поруки, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року, -
встановила:
22.07.2011р. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р., укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та відповідачем ОСОБА_4, позивач надав, а відповідач прийняв кредит в розмірі 199 500 грн., на умовах сплати процентів за користуванням кредитом в розмірі 18,5 відсотків річних, комісійної винагороди та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.
Кредит надавався на споживчі цілі на 36 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 06.12.2010р..
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.12.2007р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Предметом застави був транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель - FLC, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 23.11.2007р. РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2136-н від 06.12.2007р., між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, 06.12.2007р. було укладено договір поруки №-1, згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р.
Додатково, 14.11.2008р., в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2136-н від 06.12.2007р., між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №-2, згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р.
Відповідно до п.1.3 кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р., ВАТ «Державний ощадний банк України» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_4 кредит в сумі 199 500 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №260260 001 від 06.12.2007р.
Відповідно до п.3.3.1 кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р., ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит точно в строк обумовлений кредитним договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користуванням кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції передбачені договором.
ОСОБА_4 своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, тому станом на 14.06.2011р., сума заборгованості по кредитному договору № 2136-н від 06.12.2007р. склала 317 899,29 грн.
В позовній заяві позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в сумі 317 899,29 грн. та судові витрати 1 820 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що отримавши кредит в розмірі 199 500 грн., для придбання транспортного засобу, він умови кредитного договору виконав та сплатив 38 000 грн., але в 2008 році в зв'язку з тяжким матеріальним станом перестав сплачувати відсотки по кредиту. Працівники банку запропонували йому передати транспортний засіб особі, яка буде за нього сплачувати кредит. Він погодився, підписав договір поруки № 2, отримав розписки від осіб, яким передав транспортний засіб та реєстраційні документи на нього, та надав цим особам тимчасовий реєстраційний талон для керування. Після цього ОСОБА_4 вважав, що відповідальність за кредит перейшла до особи, яка підписала договір поруки № 2, тобто до ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, проте за місцем реєстрації не проживає.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечувала та подала зустрічну позовну заяву до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору поруки №2 від 14.11.2008р., який було укладено в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2136-н від 06.12.2007р., між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Зустрічну позовну заяву відповідач ОСОБА_5 мотивувала тим, що 14.11.2008р., між позивачем, відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір поруки №2 до кредитного договору №2136-н від 06.12.2007р. При укладені вищевказаного договору поруки були порушені норми чинного законодавства України, що призвело до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_5 А саме:
Договір поруки № 2 складено майже через рік після укладення кредитного договору та договору поруки №1 на одну суму 199 500 грн., під 18,5%. Тобто з цього вбачається, що існувала заборгованість по сплаті як основної суми кредиту, так і процентів за його користування. Кредитор не попередив поручителя ОСОБА_5 про існування заборгованості та про те, що з моменту укладення договору поруки у боржника виникло зобов'язання про погашення вже існуючої заборгованості за кредитним договором. Укладаючи договір поруки №2 14 листопада 2008р., банк виклав у даному договорі завідомо неправдиві відомості щодо розміру відсотків за користування кредитом - 18,5%, , між тим згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2008р. до кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р. процентна ставка вже була змінена з 18,5% на 22,5% річних.
Тобто, при укладені договору поруки №2 від 14.11.2008р., банк цілеспрямовано ввів відповідача ОСОБА_5 в оману, змусивши укласти договір поруки, який з самого початку був невигідним для поручителя ОСОБА_5 та порушував його законні права та інтереси, та який не був би укладений, якби на той момент поручитель ОСОБА_5 знала про існування усіх вище перелічених обставин.
Відповідач ОСОБА_5 просила визнати недійсним договір поруки №2 від 14.11.2008р., який було укладено в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2136-н від 06.12.2007р., між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, та на підставі ч. 2 ст. 230 ЦК України стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 31.10.2011р. позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» - задоволено частково.
Судом стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» - кредитну заборгованість у сумі 317 899,29 грн. та судові витрати на загальну суму 1 820 грн.
В інших позовних вимогах банку відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору поруки задоволено частково.
Суд визнав недійсним договір поруки №2 до кредитного договору №2136-н від 06.12.2007р., укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5
В інших позовних вимогах ОСОБА_5 відмовлено(а.с.107-110т.1).
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просили рішення суду змінити частково, позов банку до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 задовольнити, стягнути суму заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів, в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_5 відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 коштів в розмірі 158 496,64 грн. та визнати недійсним договір поруки з ОСОБА_5
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.04.2012р. рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.10.2011р. залишено без змін(а.с.178-181 т.1).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.10.2011р. змінити, ухвалити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає, що є порушення п.4.4 договору поруки №1 до кредитного договору та відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. 10.10.2008р. між банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №1, згідно якої підвищено процентна ставка за користування кредитом з 18,5% до 22,5 % річних. Будь - яких повідомлень щодо пропозиції банку змінити розмір процентної ставки вона як поручитель не отримувала, а тому банк порушив п.6.4 кредитного договору, яким передбачено, що доповнення та зміни умов договору вносяться за згодою сторін та оформляються додатковими угодами.
В суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази(а.с.27-28 т.2).
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Задовольняючи частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_4 та поручитель ОСОБА_3 не виконали свої зобов'язання за кредитним договором від 06.12.2007р., в зв'язку з чим станом на 14 червня 2011р. виникла кредитна заборгованість у сумі 317 899,29 грн., яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь банку, в інших вимогах банку відмовлено.
Колегія суддів повністю не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.12.2007р. ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»(правонаступником якого є ПАТ «Державний Ощадний банк України»), уклало з ОСОБА_4 договір про надання кредиту № 2136-н на суму 199 500 грн., строком до 06.12.2010р., з процентною ставкою за користування кредитом 18,5% (а.с. 7-11 т.1).
Відповідно до п.1.3 кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р., ВАТ «Державний ощадний банк України» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 199 500 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №260260 001 від 06.12.2007р.
06.12.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3, укладено договір поруки № 1 до кредитного договору, згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р. (а.с. 17-19 т.1).
06.12.2007р. ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» уклало з ОСОБА_4 договір застави транспортного засобу до кредитного договору № 2136-нвід 06.12.2007р. Предметом застави був транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель -FLC, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 23.11.2007р. РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 12-16 т.1).
10.10.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р. про збільшення сплати відсотків річних за користуванням кредитними коштами з 18,5% на 22,5% (а.с. 70т.1) .
14.11.2008р., в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2136-н від 06.12.2007р., між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №-2, згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору № 2136-н від 06.12.2007р.
Відповідно до п.3.3.1 кредитного договору від 06.12.2007р., ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит точно в строк обумовлений кредитним договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користуванням кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції передбачені договором.
ОСОБА_4 своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за кредитним договором не виконав, а тому станом на 14.06.2011р., сума заборгованості по кредитному договору від 06.12.2007р., склала 317 899,29 грн.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.
Відповідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Підставою для припинення договору поруки може бути здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, у даному випадку це збільшення розміру грошових коштів за кредитним договором, або збільшення розміру відсотків річних за цим договором.
У п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як вбачається з п.4.1 Договору поруки №1, укладеного між банком та ОСОБА_3, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.
Згідно п.4.2 договору поруки, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором від 06 грудня 2007р. не пред'явить вимоги до поручителя.
За п.4.4 договору поруки, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності(а.с.18).
Відповідно до п.1.5.2.1 Кредитного договору від 06 грудня 2007р., банк має право ініціювати зміну розміру процентів за користування кредитом по цьому договору. Таке ініціювання перегляду процентної ставки може здійснюватися банком протягом дії цього договору до моменту повного виконання позичальником зобов'язання. В такому разі банк направляє позичальнику та поручителю позичальника, відповідне повідомлення з зазначенням нової процентної ставки, а також причин, з якими банк пов'язує необхідність зміни процентів за користування кредитом та пропозицію укласти додатковий договір до цього договору та документів забезпечення.
За п.1.5.2.2. Кредитного договору, у разі, якщо запропонований банком розмір процентів за користування кредитом задовольнить позичальника та поручитель погодиться з пропозицією банку, сторони укладають та підписують додатковий договір до цього договору про зміну процентної ставки за користування кредитом одночасно з підписанням додаткового договору до документів забезпечення, у тому числі з поручителем.
Відповідно до п.1.5.2.3. Кредитного договору , у разі якщо позичальник або поручитель відмовляються від пропозиції банку, що пов'язано зі зміною процентної ставки за користування кредитом, шляхом укладання з банком додаткових договорів до цього договору та документів забезпечення, або залишить таку пропозицію банку без розгляду та відповіді протягом 15 календарних днів з моменту її отримання позичальником та поручителем, останній(позичальник) зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту спливу 15 денного строку, що визначений сторонами, як строк для розгляду пропозиції банку, повністю погасити заборгованість по кредиту та сплатити усі нараховані проценти за період фактичного користування кредитом та інші платежі, визначені цим договором(а.с.7-8 т.1).
Таким чином, умовами кредитного договору від 06 грудня 2007р. було передбачено укладання додаткових угод між сторонами про зміни процентів за користування кредитом, але з обов'язковим повідомленням про це поручителя.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.10.2008р. між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 від 06.12.2007р. про збільшення сплати відсотків річних за користуванням кредитними коштами з 18,5% на 22,5% (а.с. 70т.1) .
Однак, банк всупереч умовам кредитного договору до укладання цього додаткової угоди від 10 жовтня 2008р. не направив поручителю відповідне повідомлення з зазначенням нової процентної ставки, а також причин, з якими банк пов'язує необхідність зміни процентів за користування кредитом та пропозицію укласти додатковий договір до цього договору та документів забезпечення.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що банк повідомляв поручителя ОСОБА_3 щодо зміни процентної ставки, внаслідок якої збільшився обсяг її відповідальності. Як до суду першої, так і апеляційної інстанції банком не надано доказів щодо письмового повідомлення поручителя про зміну процентної ставки.
Тобто, з обставин справи не вбачається відомостей про інформованість поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, а тому відповідно до положень ч.1ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладання на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для пред'явлення вимог до поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання.
Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк).
Як вбачається з договору поруки, укладеного між банком та ОСОБА_3 згідно п.4.2 договору поруки, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором від 06 грудня 2007р. не пред'явить вимоги до поручителя.
Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір укладений між сторонами на суму 199 500 грн., з строком повернення кредиту до 06.12.2010р.
Порука припиняється у зв'язку із закінченням строку, який надається кредитору для пред'явлення вимоги поручителю.
Як вбачається з матеріалів справи, договором поруки встановлений строк шість місяців для пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_3, але банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, лише 22 липня 2011р., після спливу шестимісячного строку.
Матеріали справи не містять даних про те, що банк направляв вимогу ОСОБА_3 про існування заборгованості за кредитним договором, яку вона б отримала та їй було відомо про існування заборгованості за кредитним договором.
В суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_3 посилалась на те, що вона не отримувала від банку письмового повідомлення про зміну процентної ставки до кредитного договору та про існування заборгованості за кредитним договором.
Встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.
Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. В межах вказаного строку в договорі поруки кредитор повинен заявити позов до поручителя про стягнення боргу.
Тобто, позивач ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_3, оскільки позовні вимоги до поручителя, виходячи із умов договору поруки повинні були пред'явлені банком до суду до 06. 06.2011р.
Таким чином, оскільки на час звернення до суду правовідносини за договором поруки між банком та ОСОБА_3 припинилися, позов, поданий банком до поручителя ОСОБА_3 задоволенню не підлягає і у вимогах позивачу до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
З висновком суду про солідарне стягнення заборгованості із усіх відповідачів: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 погодитися не можна.
Враховуючи те, що позичальник ОСОБА_4 порушує умови договору та в обумовлені кредитним договором строки не виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту, рішення суду в цій частині вимог позивача до ОСОБА_4 необхідно залишити без змін.
В іншій частині рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року необхідно залишити без змін.
Крім того, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.04.2012р. за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011р. залишено без змін(а.с.178-181 т.1).
В іншій частині рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року сторонами не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 209, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1п. 3,4 , 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» - кредитну заборгованість за договором кредиту від 06 грудня 2007р. у сумі 317 899 ( триста сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять ) грн.29 грн. та судові витрати на загальну суму 1 820(одна тисяча вісімсот двадцять) грн.
В позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 грудня 2007р. відмовити.
В іншій частині рішення Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М.Кварталова
О.М. Таварткіладзе
В.П. Фальчук