Справа № 2 - 227/2009
Іменем України
21 травня 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
з участю представників:
позивача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_5
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
23.03.2009 року ОСОБА_2 , яка діє за довіреністю від ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . Після його смерті залишилася частина спадкового майна у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Шаргородського району Вінницької області та на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від ІНФОРМАЦІЯ_3 належить померлому ОСОБА_6 , ощадних книжок, рахунків: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ-2121, який, згідно облікової картки ТЗ № НОМЕР_4 , належить померлому ОСОБА_6
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрований шлюб ІНФОРМАЦІЯ_4 . Усе вище зазначене майно набувалося за час її перебування в шлюбі з померлим ОСОБА_6 Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 склав заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_8 Згідно із цим заповітом він заповідає житловий будинок з господарчими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_3 Про існування цього заповіту вона, позивачка, нічого не знала. Але ОСОБА_6 мав вправо заповідати тільки майно, що належить особисто йому і не міг розпоряджатися її частиною спільно нажитого майна.
ОСОБА_3 є їхньою сусідкою, з якою ОСОБА_6 домовлявся про те, що вона буде допомагати вести хатнє господарство, забезпечуватиме лікування та після смерті понесе витрати на поховання.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 потрапив до Шарггородської ЦРЛ з діагнозом: ГПМК, ішемічний інсульт в області ПСМА, лівобічний геміпарез. ІХС, атеросклеротичний міокардеосклероз. Постійна форма миготливої аритмії СН ІІ А. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 був виписаний та переданий ОСОБА_3 , яка назвалася його опікуном, що не відповідає дійсності, тобто ОСОБА_3 навмисно ввела в оману лікаря для того, щоб проводити подальше лікування вдома, не беручи до уваги той факт, що середній термін лікування хворих з ГПМК становить 21 день, а тяжкої форми, як в даному випадку-37 днів. ОСОБА_3 про це знала і не прийняла до уваги. Вдома ОСОБА_3 почала давати ОСОБА_6 медичний препарат теофілін, який лікар не призначав. Але, коли приїхала дочка ОСОБА_6 , вона побачила цей препарат і з'ясувала, що його категорично не можна приймати хворим з діагнозом ГПМК. ОСОБА_3 має медичну освіту і не могла не знати, які наслідки може викликати цей препарат. Крім того, лікування не було завершено і вдома рекомендовану медичну допомогу ОСОБА_3 не надавала Внаслідок цього ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 потрапив до реанімаційного відділення Шаргородської ЦРЛ з діагнозом: ІХС, дифузний артрит, склеротичний міокардіосклероз, коронаросклероз. Постійна форма фібриляції пресердь з пароксизмальним прискоренням ритму. СН-ІІІст. ХОЗ Л-ІІІ, АН-ІІІ с., ВН-ІІІ ст. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 помер.
Крім того, відповідно до ст.1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною фізичною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. ОСОБА_6 мав діагноз ІХС, миготлива аритмія, міокардитичний кардіосклероз НА ІІ, хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень, пневмосклероз ДН ІІст., хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії. Такий діагноз впливав на ясність пам'яті, здоровий розум, усвідомлення значення своїх дій.
Отже, ставиться під сумнів можливість освідомлення ОСОБА_6 своїх дій та визначення кола спадкоємців.
Крім того, відповідно до ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту , який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
ОСОБА_6 в грудні 2007 року просив викликати до нього секретаря Мурафської сільської ради ОСОБА_8 та/чи сільського голову Партеку С.В. з проханням вчинити нотаріальні дії по скасуванню заповіту, складеного ІНФОРМАЦІЯ_5 , але ні секретар, ні сільський голова на виклик не відреагували.
Таким чином, враховуючи факт, що ОСОБА_6 мав бажання скасувати заповіт і не зміг цього зробити по незалежним від нього причинам та у зв'язку із викладеним, вона мусить звертатися до суду з даним позовом.
Просить визнати заповіт, складений ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , недійсним.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 під час складання заповіту, тото ІНФОРМАЦІЯ_5 мав повну цивільну дієздатність, він був при ясній пам'яті, здоровому розумі і усвідомлював значення своїх дій. Вважають, що підстав для визнання заповіту недійсним немає, просили в позові відмовити.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 помер чоловік позивачки - ОСОБА_6 (а.с.6). Після його смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок з господарчими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Шаргородського району Вінницької області (а.с.14); транспортний засіб - легковий автомобіль ВАЗ-2121 (а.с.15); ощадні книжки, рахунки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Згідно заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 заповів: житловий будинок з по господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Шаргородського району Вінницької області - ОСОБА_3 ; ощадні книжки рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 - ОСОБА_2 (а.с.19). Під час складання заповіту ОСОБА_6 мав повну цивільну дієздатність.
Вище наведені обставини підтверджуються слідуючими доказами.
З заповіту (а.с.19) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та попередньо ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження : належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Шаргородського району Вінницької області він заповідає ОСОБА_3 . Ощадні книжки рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 він заповідає ОСОБА_2 .
Далі в заповіті зазначено, що він, ОСОБА_6 , підтверджує, що цей заповіт не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Зміст ст.ст. 1241, 1254, 1307 ЦК України йому роз'яснено секретарем сільської ради ОСОБА_8 На заповіті є підпис заповідача, який не оспорюється позивачами. Дані обставини підтвердила в судовому засіданні секретар Мурафської сільської ради ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_7 , який працює лікарем, в судовому засіданні пояснив, що він лікував ОСОБА_6 і пам'ятає, що ОСОБА_6 у березні 2007 року хоча і хворів, але розладу психіки в нього не спостерігалося, він був при ясному розумі та усвідомлював свої дії.
Встановленим фактам відповідають цивільно-правові відносини, які регулюються цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 1233,1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Згідно зі ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Твердження представників позивачки в тій частині, що заповідач ОСОБА_6 в кінці грудня 2007 року мав намір скасувати заповіт, суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
Оскільки позивачка не надала суду доказів, які б свідчили, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, то в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 202, 203, 205, 207, 744, 1223, 1224, 1226, 1233, 1254, 1257 ЦК України, ст.60 Сімейного кодексу України, суд
В позові ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у 20-денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.