Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 7 травня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відшкодування витрат на зберігання за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2008 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року,
У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в порядку виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2на роботі на посаді генерального директора приватного підприємства "Фірма "С.Е.Л." та стягнення з цього підприємства на користь ОСОБА_2заробітної плати державним виконавцем було описано і арештовано належне боржнику майно, а саме: 2 дивана, офісну шафу, 2 офісні стільці, крісло, 2 офісні столи та вентилятор.
17 жовтня 2005 року описане майно було передано йому за відповідним актом на зберігання.
Для належного зберігання меблів він вимушений був орендувати відповідне приміщення, у зв'язку з чим він поніс витрати за надані ним послуги відповідального зберігання в сумі 11 091 грн. 70 коп., які разом із судовими витратами просив стягнути з відповідача на його користь.
У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив відшкодувати йому вказані збитки в сумі 13 128 грн. 06 коп. та судові витрати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2008 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
А.Г. Ярема
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук