26 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 СГІРФО Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, за позовами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту й за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 доОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,
У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 квітня 2008 року він купив у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 має намір проживати в ній разом із сім'єю, однак не може вселитися в квартиру, так як відповідачки залишилися проживати в ній після продажу, чинять йому перешкоди в користуванні житлом і відмовляються виселятися.
Позивач просив усунути йому перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 виселити відповідачок із зазначеної квартири та зобов'язати СГІРФО Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Харківській області зняти ОСОБА_2. з реєстраційного обліку місця проживання за адресою цієї квартири.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2. пред'явили позови до ОСОБА_1. та просили встановити їм сервітут щодо користування квартирою АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вони вселилися в зазначену квартиру як члени сім'ї її власника й мають право користуватися житлом, оскільки перехід права власності на квартиру від ОСОБА_5 до ОСОБА_1. не є підставою для припинення такого їх права.
Також ОСОБА_3., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_1. і просили визнати недійсним укладений між ними 17 квітня 2008 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1посилаючись на те, що такий правочин є фіктивним.
Судом зазначені позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено, в задоволенні позовів ОСОБА_3. та ОСОБА_2. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3., ОСОБА_2. просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відхилити, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 січня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.