Головуючий у 1 інстанції - суддя Максюта І.О.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
15 квітня 2009 року справа № 2-а-75/09/1209
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: при секретарі судового засідання
Міронової Г. М. Ястребової Л. В. Кондрашової Н. М.
за участю представників:
від позивача: від відповідача
не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, ОСОБА_2 - особисто, не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, не з'явився, заявлене клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області
на постанову Кіровського міського суду Луганської області
від
15 січня 2009 року
по адміністративній справі
№ 2-а-75/09 (суддя Максюта І.О.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області
про
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до трьох років;
Позивач звернувся 21 листопада 2008 року до Кіровського міського суду Луганської області з позовною заявою (арк. справи 1-4) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області (далі по тексту - УПСЗН виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області) про визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванню суми допомоги при народженні дитини та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язання відповідача призначити позивачу відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини у розмірі 10463 грн. 80 коп., стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої суми одноразової виплати при народження дитини у розмірі 767 грн., стягнення з відповідача на користь позивача суму недоотриманої суми допомоги, що сплачується протягом 12 місяців за період з липня 2007 року по червень 2008 року у розмірі 1196 грн. 76 коп., стягнення з відповідача на користь позивача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 серпня 2007 року по вересень 2008 року у розмірі 4290 грн. 56 коп., зобов'язання відповідача призначити відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 жовтня 2008 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісяця.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 15 січня 2009 року (арк. справи 20-22) позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. . Суд першої інстанції:
- визнав протиправними дії відповідача щодо недонарахування позивачу суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини,
- стягнув з відповідача на користь позивача недонараховану та несплачену суму допомоги при народженні дитини в сумі 1963 грн. 76 коп. та недонараховану і несплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 серпня 2007 року по вересень 2008 року включно у сумі 4290 грн. 56 коп., судові витрати в сумі 5 грн. 40 коп.,
- зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши її щомісячно у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років станом на 1 жовтня 2008 року у сумі 557 грн.,
- в задоволенні іншої частині позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Позивач на судовий розгляд не з'явилися, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивачка народила 26 червня 2007 року ОСОБА_1, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані щодо того чи є позивач застрахованою особою в матеріалах справи відсутні. Позивач згідно матеріалів справи отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 серпня 2007 року.
Відповідно до довідки відповідача (арк. справи 9) позивачу було виплачено допомогу при народженні дитини була виплачена на загальну суму 8500 грн.: в червні 2007 року в сумі 3400 грн., в період з липня 2007 року по червень 2008 року по 425 грн. щомісячно.
Відповідно до довідки відповідача (арк. справи 8) позивачу було сплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: за серпень 2007 року - 14 грн. 06 коп., за вересень 2007 року - 219 грн. 29 коп., за жовтень 2007 року - 222 грн. 79 коп., за листопад 2007 року - 225 грн. 67 коп., грудень 2007 року - 228 грн. 82 коп.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Законом України „Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено у 2007 році допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача сплатити допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, оскільки рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 грн. Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно Законом України Про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення.
Таким чином, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини. За таких обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом другим частиною другою статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Таким чином, позивачу була правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини у розмірі 8 500 грн., тому позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванню суми допомоги при народженні дитини, зобов'язання відповідача призначити позивачу відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини у розмірі 10463 грн., стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої суми одноразової виплати при народження дитини у розмірі 767 грн., стягнення з відповідача на користь позивача суму недоотриманої суми допомоги, що сплачується протягом 12 місяців за період з січня 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 1196 грн. 76 коп. задоволенню не підлягають, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванню сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення з відповідача на користь позивача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 серпня 2007 року по вересень 2008 року у розмірі 4290 грн. 56 коп., колегія суддів зазначає наступне
На виконання рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
З урахуванням викладеного з 30 серпня по 31 грудня 2007 року:
- розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач повинен був нарахувати позивачу складає 1902 грн. 87 коп. (29 грн. 87 коп. (за серпень 463 грн. х 2 дні/31) + 463 грн. + 1410 грн. (470 грн. х 3 місяці);
- розмір фактично сплаченої відповідачем позивачу допомоги складає 910 грн. 53 коп. (14 грн. 06 коп. + 219 грн. 29 коп. + 222 грн. 79 коп. + 225 грн. 67 коп. + 228 грн. 82 коп.)
Таким чином, сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 992 грн. 34 коп. (1902 грн. 87 коп. - 910 грн. 53 коп).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною. Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік задоволенню не підлягають, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
З врахуванням викладеного, наявності в матеріалах справи доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (арк. справи 6), листа відповідача про відмову у виплаті недоплаченої допомоги (арк. справи 10), колегія суддів, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 серпня по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 15 „Про Державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Крім того, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов'язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Судовий збір відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян , тобто 3 грн. 40 коп.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено сім вимог, тому враховуючи часткове задоволення тільки двох позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 49 коп.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок допомоги при народженні дитини, виходячи з розміру допомоги в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, що з врахуванням статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, обумовлює скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 15 січня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-75/09 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 15 січня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-75/09 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області по ненарахуванню суми допомоги при народженні дитини та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області призначити відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини у розмірі 10463 грн. 80 коп., стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області недоотриманої суми одноразової виплати при народження дитини у розмірі 767 грн., стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області суму недоотриманої суми допомоги, що сплачується протягом 12 місяців за період з липня 2007 року по червень 2008 року у розмірі 1196 грн. 76 коп., стягнення з відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 серпня 2007 року по вересень 2008 року у розмірі 4290 грн. 56 коп., зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області призначити відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 жовтня 2008 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісяця - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області щодо нарахування та виплати Іваненко Олені Володимирівні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 992 грн. 34 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з міського бюджету м. Кіровськ на користь ОСОБА_1судовий збір в сумі 45 коп.
Постанови складена в повному обсязі та підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 15 квітня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
Л.В.Ястребова