Справа №22-а-12244/08 Головуючий у І-ій інстанції: Хаюк С.М.
№ 2-а-4172/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
25 березня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
У жовтні 2007 року Овруцька МДПІ (надалі - позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 815,75 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 06.05.2005р. отримала спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), що знаходиться в КСП ім. Калініна в с. Ласки, Народницького району, Житомирської області. На підставі декларації податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення №0000071930/0 від 26.05.2006р., яким відповідачу визначено податкове зобов'язання в сумі 815,75 грн. і у встановлені строки нараховані суми не сплачені.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року відмовлено в задоволені позову.
Постанова суду мотивована тим, що доходи у вигляді успадкування землі або земельної частки (паю), успадковані від родичів членами сім»ї першого та другого ступеня споріднення, не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати вищезазначену постанову Житомирського окружного адміністративного суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином; відповідач надіслала до суду лист з проханням розглянути справу без її участі.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2005р. підтверджує, що позивач отримала спадщину після смерті матері - ОСОБА_2, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у КСП ім. Калініна розміром 2,10 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), що належала померлому на підставі сертифіката серії НОМЕР_1 виданого Народицькою райдержадміністрацією на підставі рішення райдержадміністрації №124 від 17.06.1997р.
Позивачем земельна частка (пай) визнана об'єктом комерційної власності і відповідачу нараховано податок в сумі 815,75 грн. і направлено податкове повідомлення №0000071930/0 від 26.05.2006р. про його сплату.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до підпункту «в» пункту 13.1 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до об'єктів комерційної власності належать: цінні папери (крім депозитних (ощадних), іпотечних сертифікатів), корпоративне право власності на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промисловість) власність або право на отримання доходу за нею.
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» визначає цінні папери як грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам. У статті 3 цього Закону подано вичерпний перелік видів цінних паперів, серед яких сертифікат на право на земельну частку (пай) не значиться.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, часка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого дає змогу проводити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку у самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу та можуть бути зареєстровані як самосійні суб'єкти господарської діяльності тощо.
Право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, не можна віднести до жодного з наведених різновидів об'єктів комерційної власності. Статтями 1, 6 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки податків та об'єкти оподаткування можуть встановлюватися виключно законами України про оподаткування. У зв'язку з цим встановлення у будь-який спосіб об'єктів оподаткування суперечить закону.
Оподаткування податком з доходів фізичних осіб отриманої у спадок земельної частки (паю) здійснюється за правилами оподаткування об'єктів нерухомого майна. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», доходи, отримані внаслідок спадкування нерухомого майна оподатковуються ставкою 13 %, а якщо спадщина отримана від іноземного громадянина, оподаткування здійснюється за ставкою 26%.
Крім того, до оподаткування доходів, отриманих внаслідок спадкування нерухомого майна, у тому числі землі та земельних часток (паїв), членами сім»ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, застосовуються інші правила. Так, не оподатковуються (оподатковуються за ставкою 0 %) доходи у вигляді успадкованої землі або земельної частки (паю), якщо вони були отримані від родичів спадкоємцями - членами сім»ї першого та другого ступеня споріднення. Членами сім»ї фізичної особи першого ступеня споріднення є її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. До членів сім»ї другого ступеня споріднення належать баба та дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані таким згідно із законом (п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали складено та підписано 31.03.09.
Справа №22-а-12244/08 Головуючий у І-ій інстанції: Хаюк С.М.
№ 2-а-4172/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
25 березня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: