Постанова від 25.03.2009 по справі 22-а-12241/08

Справа № 22-а-12241/08 Головуючий у 1 інстанції: Передрій В.С.

№2а-66/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Малиніна В.В.,

Суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

за участю представника апелянта - ОСОБА_1,

представника позивача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області про внесення змін в запис в трудовій книжці та стягнення разової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2007 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Чуднівського районного суду Житомирської області із зазначеним позовом вважаючи неправомірною відмову відповідача внести зміни в запис в трудовій книжці щодо причин звільнення та здійснити перерахунок грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, а також грошову допомогу на оздоровлення.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з 02.03.1985р. по 04.04.2006р. працювала на виборній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ІНФОРМАЦІЯ_2. При звільненні її з роботи в трудовій книжці був зроблений запис про її звільнення в зв'язку з закінченням строку повноважень, а не в зв'язку з виходом на пенсію. В зв'язку з цим вона не отримала одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі десяти посадових окладів. Крім того, їй не була виплачена допомога на оздоровлення при наданні відпустки в березні 2006р.

Постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області за відпрацьований час позивачкою на посаді секретаря Іванопільської селищної ради 8 450,00 грн. одноразової допомоги в зв'язку з її звільненням.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм чинного законодавства, не в повній мірі були дослідженні обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Просить прийняти нове рішення, яким змінити постанову Чуднівського районного суду Житомирської області і відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги; представник позивача - заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає - задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Згідно з п.4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки позивачка отримувала пенсію згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зі зниженням пенсійного віку, то остання має право на одержання одноразової грошової при звільненні.

Однак з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 02.03.1985р. по 04.04.2006р. позивач працювала на виборній посаді секретаря виконавчого комітету Іванопільської селищної ради та заступником голови цієї ради.

З 11.02.2004р. позивач отримувала пенсію із заниженим пенсійним віком згідно ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вона являється матір'ю інваліда дитинства. Після призначення пенсії позивачка продовжувала виконувати обов'язки секретаря селищної ради.

Частина 1 статті 17 зазначеного Закону встановлює пенсії за віком жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років.

Рішенням сесії Іванопільської селищної ради від 04.04.2006р. в зв'язку із закінченням строку повноважень ОСОБА_3 була звільнена з посади секретаря Іванопільської селищної ради на підставі ч.1 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини 11 статті 21 Закону України від 02.10.2003р. №1215-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування» у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Загальний стаж роботи позивача в органах місцевого самоврядування становить більше 10 років, тоді як з копії трудової книжки позивача вбачається, що її було звільнено на підставі рішення сесії ради від 04.04.2006р. в зв'язку з закінченням строку повноважень.

Наведені норми права містять таку обов'язкову умову виплати грошової допомоги посадовим особам місцевого самоврядування, як вихід на пенсію. Перерахунок допомоги працівникам, які були звільнені з роботи в органах місцевого самоврядування із зазначеної підстави, але пізніше прийняті на роботу в ці органи, неможливий, оскільки наступне звільнення їх з роботи не може бути пов'язане з виходом на пенсію.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не звернув уваги на положення частини 11 статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування» щодо зазначеної умови виплати грошової допомоги посадовим особам місцевого самоврядування.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 було звільнено з порушенням чинного законодавства. Крім того, позивач до закінчення строку своїх повноважень як депутата, а отже і секретаря селищної ради, не ініціював бажання на звільнення.

З приводу позовних вимог відносно невиплаченої грошової допомоги на оздоровлення при наданні відпустки в березні 2006 року, необхідно зазначити наступне.

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. N 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про направлення роз'яснень з питань оплати праці, надання пільг і компенсацій» № 09-3230 від 10.09.1991 року, щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується працівникам за місцем роботи під час надання відпустки. Вказана допомога на другий рік не переноситься. У зв'язку з вищенаведеним, позивач позбавлений права на отримання даної грошової допомоги на оздоровлення, оскільки він не звертався з відповідною заявою у 2006 році.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Чуднівського районного суду Житомирської області не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року - задовольнити.

Постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_3 до Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області про внесення змін в запис в трудовій книжці та стягнення разової грошової допомоги.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

Постанова виготовлена в повному обсязі 31.03.08.