СПРАВА № 11-A-509/2008 P. ГОЛОВУЮЧИЙ В 1-Й Інстанції
КАТЕГОРІЯ СТ. 365 ч.3 КК УКРАЇНИ БОРКО А.Л.
ДОПОВІДАЧ: САЖИНОВ В.В.
2008 р. травня місяця „06" дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Херсонської області в складі:
Головуючого Годуна В.А.
суддів: Грушицького А.А., Сажинова В.В.
за участю прокурора Галини І.О.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 17 березня 2008 року, -
встановила:
Цим вироком засуджено: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,
- за ст. 365 ч.3 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на
З роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Міра запобіжного заходу - взяття під варту.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь:
· потерпілого ОСОБА_1 - 1690 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 10000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди;
· фінансового відділу Херсонської міської ради - 2225, 39 гривень за лікування потерпілого ОСОБА_1 у лікарні Дніпровського району м. Херсона. .
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він будучи з 05.06.1990 року співробітником правоохоронних органів Міністерства внутрішніх справ України, посадовою особою та відповідно представником державного органу виконавчої влади, займаючи з 28.03.2006 року посаду командира роти батальйону патрульної служби при Херсонському міському відділі УМВС України в Херсонській області, під час несення служби з охорони громадського порядку в якості офіцеру БПС, 03.02.2007 року, близько 18.00 години
2
знаходячись у приміщенні Суворовського відділу міліції, очевидно використовуючи своє службове становище, в порушення покладених на нього функціональних обов'язків, умисно, діючи всупереч інтересам служби та супроводжуючи свої дії насильством, безпідставно не зважаючи на відсутність будь якої загрози життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції, тобто без наявних надзвичайних обставин, допустив грубе порушення ч. 1, 2 ст. 5, ст. ст. 12, 13 Закону України „Про міліцію", підриваючи своїми діями авторитет органів державної влади України і державної служби в цілому та дискредитуючи роботу правоохоронних органів МВС України, перевищив свої владні повноваження та наніс із значною силою доставленому до Суворовського відділу міліції громадянину ОСОБА_1., 1959 року народження декілька ударів руками в живіт, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_1., згідно висновку судово-медичної експертизи від 18.04.2007 року тілесні ушкодження, які виникли від дії тупих предметів, рук, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
У своїй апеляції адвокат ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_3. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, при цьому вказує, що ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не були достовірно встановленні обставини заподіння потерпілому ОСОБА_1. тілесних ушкоджень, а також особа, що їх спричинила. Суд не дав оцінки показанням свідківОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 на досудовому слідстві, з яких вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_1. спричинили працівники патрульної служби при доставці його до відділу міліції. Також судом не були прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про те, щоОСОБА_1. при його затриманні чинив їм активний опір, що може свідчити про те, що йому могли бути заподіянні тілесні ушкодження зазначеними працівниками міліції. Окрім того, зазначені свідки та потерпілий є зацікавленими особами і суд не повинен був приймати їх показання в якості доказів по справі. Також зазначає, що ОСОБА_3 міг завдати тілесні ушкодження ОСОБА_1., знаходячись в стані необхідної оборони, в зв'язку з чим просить вирок суду скасувати і закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_3. за відсутності в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, вислухавши думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, потерпілого ОСОБА_1, який вважав вирок суду законним та обгрунтованим, і просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції захисника засудженого, колегія суддів проходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом не дотримано вимог, встановлених ст. ст. 22, 323, 334 КПК України.
Так, відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
3
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, тощо.
Проте суд першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, допитані на досудовому слідстві свідки ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 показали, що від потерпілого ОСОБА_1 дізналися про те, що тілесні ушкодження йому спричинили працівники міліції які доставляли його до Суворовського райвідділу міліції (а.с. 113-114, 115-117, 118-121).
Показання зазначених свідків повинні були перевірені судом шляхом безпосереднього їх допиту в судовому засіданні, проте суд в порушення вимог ст. 306 КПК України, не перевіривши дані про поважні причини, що перешкоджають явці цих свідків в судове засідання, обмежився оголошенням їх показань на досудовому слідстві, хоча мав всі можливості дослідити їхні показання в судовому засіданні.
Згідно з
Постановами суду від 18.10.2007 p., 15.11.2007 p., 10.12.2007 p., він доручав Дніпровському, Комсомольському, Суворовському РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області та прокуратурі Суворовського району м. Херсона виконати постанови про примусовий привід свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16., ОСОБА_17. в судові засідання, оскільки без їх допиту неможливо всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу. Проте він все ж розглянув її по суті без допиту цих свідків, що свідчить про його необ'єктивність (а.с. 334, 342, 347).
Окрім того, суд визнавши ОСОБА_3. винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, послався у вироку як докази його вини на показання потерпшого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_18 ОСОБА_19., ОСОБА_20 , ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23. , з яких вбачається, що тілесні ушкодження потерпілому спричинив саме ОСОБА_3 Проте суд, в порушення вимог ст. 334 КПК України не проаналізував цих доказів і не зазначив у вироку чому саме він поклав в основу вироку показання зазначених осіб, та не зазначив мотивів з яких він відкинув інші докази по справі, що свідчили на користь підсудного.
Також, як вбачається з протоколу судового засідання від 10.12.2007 р. судом було задоволено клопотання прокурора про виклик і допит в судовому засіданні судово-медичного експерта, проте в матеріалах справи відсутні будь-які подальші відомості стосовно допиту цього експерта (а.с. 371).
Окрім того, суд при постановлені вироку розв'язав цивільний позов і вирішив питання про часткове задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з засудженого ОСОБА_3. матеріальної і моральної шкоди, але як вбачається з протоколу судового засідання, сама позовна заява в порушення вимог ст. 297 ЦПК України потерпілим не оголошувалася, позиція підсудного і цивільного відповідача по суті заявлених позовних вимог не вияснялася, судове слідство в частині дослідження
4
доказів за вказаним позовом не проводилося, чим істотно були порушенні вимоги кримінально-процесуального закону.
За таких обставин вирок суду не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку зібраним і дослідженим доказам у їх сукупності, та винести відповідне рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. задовольнити частково.
Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 17 березня 2008 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд. але в іншому складі суддів.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту - скасувати, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з-під варти звільнити, обравши йому запобіжний захід - підписку про невиїзд.