Справа № 22-ц-1124 Головуючий 1 -ї інстанції -
Категорія - моральна Омельченко Н.І.
шкода Доповідач - Бездітко В.М.
4 березня 2008 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - судді Бездітко В.М. суддів- БоровоїС. А., ТрішковоїІ.Ю.
при секретарі - Гребєнщиковій Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1,
ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди , -
встановила :
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом посилаючись на те , що відповідачі перешкоджають їй у користуванні належними їй 3/16 частинами АДРЕСА_1. Просила стягнути на відшкодування моральної шкоди по 10 000 грн. з кожного відповідача.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2008 року задоволено позов частково - з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди на користь позивача стягнуто 5000 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймають участь у справі, встановив обставини справи , перевірив зібрані по справі докази та обміркувавши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.
Згідно ст. .60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
2
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як встановлено судовим розглядом та матеріалами справи, позивачці на праві власності належить 3/16 частиниАДРЕСА_1, а інша частина належить відповідачам та неповнолітній доньці ОСОБА_2 - ОСОБА_4 Наданий час судом розглядається цивільна справа між сторонами про розподіл квартири. Постанавлюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з кожного відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. суд першої інстанції вважав, що позивачка довела свої позовні вимоги про заподіяння їй такої шкоди. Проте , погодитись з такими висновками рішення суду неможна, оскільки вони суперечать матеріалам справи. Із позовної заяви та доданих доказів видно, що підставою для звернення до суду позивачки було невиконання державним виконавцем заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2006 року між тими ж сторонами про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення. Це рішення суду не виконується по різним причинам, зокрема і у зв'язку з тим, що сама позивачка хворіла та подала держвиконавцю заяву про зупинення виконання рішення суду. Також матеріалами справи встановлено, що позивачка проживає постійно в АДРЕСА_2, в той час як відповідачі постійно проживають у спірній квартирі. Будь-які докази про заподіяння відповідачами моральної шкоди позивачці в матеріалах справи відсутні. Суд помилково вважав таким доказом наявність заочного рішення суду від 8 грудня 2006 року , яке не виконане державним виконавцем . Сам факт виникнення спору з приводу користування квартирою та звернення з цього приводу до суду, тобто факт реалізації громадянином права на судовий захист, і ухвалення судом рішення не може бути підставою для стягнення моральної шкоди. Позивачка не позбавлена можливості звернутись до державного виконавця для виконання зазначеного рішення. За таких обставин судова колегія приходить до висновку про невідповідність висновків рішення суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. . 309 ч. 1 п.п.3, 4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно, враховуючи що в апеляційній скарзі не вказані передбачені законом підстави для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає задоволенню тільки в частині скасування рішення суду.
3
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, 316, 317 ЦПК України судова колегія, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2007 року скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.