Справа № 22ц-793 Головуючий у 1 інстанції - Парахіна Є.В.
2008 р. Суддя-доповідач - Гасій Ю.В.
2008 року березня місяця 26 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Гасія Ю.В.,
судців - Карнауха П.М., Обідіної О.І.,
при секретарі - Гнатюк О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньогоОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 29 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньогоОСОБА_3 до ОСОБА_4, ГЖЕД № 8 м.Полтави про визнання порядку користування квартирою та укладення окремого договору найму житлового приміщення.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
встановила:
В грудні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ГЖЕД № 8 м.Полтави про визначення порядку користування квартирою та укладення окремого договору найму жилого приміщення.
Позивачі зазначили, що разом з відповідачем користуються АДРЕСА_1.
Квартира має загальну площу 58,6 кв.м, житлову площу 42,1 кв.м і складається з трьох кімнат площею 13,9 кв.м; 18,2 кв.м; 10,0 кв.м; кухні площею 5,3 кв.м, ванної площею 2,1 кв.м, туалету площею 0,9 кв.м, коридору площею 7,2 кв.м та балкону.
Дві кімнати площею 13,9 кв.м і 18,2 кв.м є суміжними, кімната площею 10,0 кв.м - ізольованою.
2
Між сторонами фактично склався порядок користування житлом, при якому відповідач займає і користується кімнатою площею 10,0 кв.м, позивачі - дві суміжні кімнати жилою площею 32,1 кв.м, інші приміщення перебувають в спільному користуванні.
Так, як між позивачами і відповідачем виникають непорозуміння в користуванні житлом, позивачі прохали визначити порядок користування квартирою за склавшимся фактичним порядком та зобов'язати ГЖЕД № 8 укласти з сторонами окремі договори найму на займані ними житлові приміщення в квартирі.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 29 січня 2008 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прохають рішення скасувати та постановити нове з тих підстав, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів даної справи, судом першої інстанції в повному обсязі встановлені обставини, зазначені Рассказовою і ОСОБА_2ою в позовній заяві і їх не заперечував відповідач ОСОБА_2, а представник ГЖЕД № 8 м.Полтави з позовними вимогами погодився.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався нормами ст.47 ЖК України, згідно якої норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв.м на одну особу.
Встановивши, що відповідач користується кімнатою площею 10 кв.м, позивачі двома кімнатами площею 32,1 кв.м, тобто по 10,7 кв.м на трьох осіб, суд визнав, що площа жилих кімнат при застосуванні такого порядку буде менша від норми жилої площі, встановленої в державі і це призведе до порушення житлових прав сторін.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильно застосованих нормах матеріального права.
Так, на підставі ч.1 ст.104 ЖК України член сім"ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу.
Відповідно до норм ст.63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення є ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат.
Не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч.1 ст.48 ЖК України).
Згідно ч.1 ст.48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабміном України і Федерацією профспілки України.
3
Відповідно до п.53 постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 „Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" та додатку до постанови виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок від 25 грудня 1984 року № 510, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею, яка в місті Полтаві складає 7,8 кв.м.
В судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій встановлено, що АДРЕСА_1 має загальну площу 58,6 кв.м, жилу - 42,1 кв.м (а.с.15-16).
Даною квартирою користуються на загальних підставах чотири особи (а.с.11).
Між сторонами склався порядок користування жилими приміщеннями: відповідач користується ізольованою кімнатою жилою площею 10,0, позивачі - двома суміжними кімнатами загальною житловою площею 32,1 кв.м. Туалет, ванна кімната, коридор і кухня перебувають в загальному користуванні (ас.3,4, 41).
Таким чином, кожний з користувачів забезпечений 14,65 кв.м загальної площі та 10,52 кв.м жилої площі, вказаної квартири, що не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в місті Полтаві.
При обраному порядку користування квартирою рівень забезпеченості сторін жилою площею також більший за рівень середньої забезпеченості жилою площею в м.Полтаві.
В зв'язку з цим, такий порядок користування квартирою не приведе до порушення житлових прав сторін.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, не застосувавши наведені вище норми матеріального права, неправильно відмовив позивачам в задоволенні позову, так як їх вимоги ґрунтувалися на нормах чинного законодавства.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позовних вимогОСОБА_1 і ОСОБА_2
При цьому необхідно визначити порядок користування АДРЕСА_1, згідно якого виділити в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2ій Н.Г. і ОСОБА_2у О.О. дві жилих кімнати площею 32,1 кв.м ( 13,9 кв.м і 18,2 кв.м), ОСОБА_2у О.А. жилу кімнату площею 10,0 кв.; кухню, коридор, ванну і туалет залишити в загальному користуванні.
Також необхідно зобов'язати ГЖЕД № 8 м.Полтави укласти з сторонами окремі договори найму на визначені їм кімнати.
У відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивачів витрати по сплаті судового збору в сумі 12 грн.75 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в судах в сумі 15 грн., а всього 27 грн.75 коп.
4
Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньогоОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 29 січня 2008 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньогоОСОБА_3 задовольнити.
Встановити порядок користування АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 жилу кімнату площею 13,9 кв.м та жилу кімнату площею 18,2 кв.м.
ОСОБА_4 виділити в користування в даній квартирі кімнату площею 10,0 кв.м.
Кухню площею 5,3 кв.м, ванну площею 2,1 кв.м, туалет площею 0,9 кв.м та коридор площею 7,2 кв.м залишити в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Зобов'язати ГЖЕД № 8 м.Полтави укласти з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 окремі договори найму жилих приміщень, якими вони користуються.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 12 грн.75 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору, 15 грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в судах, а всього 27 грн.75 коп.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги.