Справа № - 22 ц - 10 Головуючий по 1-й інстанції
2008 року Пилипчук Л.І.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
2008 року березня місяця 13 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів: Дряниці Ю.В, Чернова С.І.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю адвоката ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5
представника відповідача ОСОБА_5
третіх осіб ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_5 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 про визнання договору дарування недійсним та за зустрічним позовом та додатковим зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання договору дарування дійсним та про визнання договорів дарування і купівлі-продажу недійсними, про стягнення моральної шкоди, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_13, -
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 7 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір дарування АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ОСОБА_14, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньоїОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, який посвідчений 26.03.2003 року Першою Полтавською державною нотаріальною конторою по р. № 4-505.
2
Відмовлено за безпідставністю у задоволенні зустрічного та зустрічних додаткових позовів ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування АДРЕСА_1 від 26.03.2003 року та про визнання недійсним договору дарування цієї квартири від 12.04.2006 року, договорів купівлі-продажу від 17.10.2006 року та 15.03.2007 року, про стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_18просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, задовільнивши її позовні вимоги про визнання договору дарування від 26.03.2003 року дійсним і таким, що відбувся та стягнення моральної шкоди на її користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_16 в розмірі 4000 грн., витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 1000 грн.
Рішення місцевого суду, в частині визнання вищезазначених договорів купівлі-продажу недійсними, апелянти не оскаржили, саме таким чином визначивши межі апеляційного оскарження.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянти зазначили на невідповідність рішення дійсним обставинам справи і вимогам закону. Посилались також на те, що рішення винесене з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, які суд вважає встановленими.
В суді апеляційної інстанції апелянти підтримали свої доводи, а ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій визнала зустрічні позовні вимоги і просить скасувати рішення місцевого суду. Викладені в заяві обставини ОСОБА_2 підтвердила у судовому засіданні.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що АДРЕСА_1 була успадкована ОСОБА_2 після смерті її чоловіка та належала їй згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою 25.01.2001 року.
26 березня 2003 року державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_19 по р. № 4-505 було посвідчено договір дарування АДРЕСА_1.
Згідно цього договору ОСОБА_2 вцілому подарувала, а ОСОБА_5, ОСОБА_14,ОСОБА_15 в рівних частках прийняли у дар цю квартиру (т.1 а.с. 6).
Судом першої інстанції також було встановлено, що договір дарування квартири обдарованим не був зареєстрований в Полтавському бюро технічної інвентаризації, хоча про необхідність такої реєстрації обдаровані були попереджені державним нотаріусом, про це також було зазначено і в самому договорі дарування.
В-подальшому, вирішуючи спір по суті, місцевий суд, як підставу визнання вищезазначеного договору дарування недійсним, визначив ті обставини, що ОСОБА_2 діяла внаслідок помилки, вважаючи його розпорядженням своїм майном в разі своєї смерті і що обдарованими майно,
3
у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, прийняте не було.
Оскільки місцевий суд визнав договір дарування АДРЕСА_1 від 26.03.2003 року, про який не було відомо наступним власникам спірної квартири, то суд дійшов до висновку, що їх розпорядження спірною квартирою є законним, тому підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної квартири від 17.10.2006 року та 15.03.2007 року відсутні.
Також місцевий суд визначив відсутність підстав для визнання договору дарування квартири від 12.04.2006 року ОСОБА_2 ОСОБА_20, вважаючи, що вона, як власник квартири вправі була укласти цей правочин.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, визначених п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції і це вбачається з матеріалів справи апелянтами не оскаржувалось рішення суду першої інстанції стосовно визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 року та 15.03.2007 року.
Крім того апеляційною інстанцією було встановлено, що ОСОБА_5 та її представником ОСОБА_22 не заявлялись позовні вимоги про скасування державної реєстрації прав власності на спірну квартиру від 20.10.2006 року та 15.03.2007 року.
За таких обставин, коли судом першої інстанції не було звернуто уваги на зазначену обставину, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303;311 ч.1 п.5;315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_5 задовільнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 вересня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд, в іншому складі.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.