Ухвала від 28.02.2008 по справі 22-ц-993/2008

Справа № 22-ц-1993/2008 p. Головуючий 1 інстанції Срокіна І.І.

Категорія: право власності Доповідач Борова С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2008 р. судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Бездітка В.М.,

суддів Борової С.А., Трішкової І.Ю.

при секретарі Гребенщиковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування та припинення права власності відповідача на 1/3 частину домо­володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про виселення з житлового будинку і звільнення житлового бу­динку та інших споруд, повернення домових книг судова колегія,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив ви­знати за ним право власності на 1/3 частинуАДРЕСА_1. В подальшому неодноразово змінював та доповнював позовні вимоги та про­сив скасувати право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину домоволодіння, визнати за ним право власності на все домоволодіння, припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину домовОлодіня.

У зустрічному після змін і доповнень, остаточному позові ОСОБА_3 про­сить визнати за ним право власності на все домоволодіння, виселити ОСОБА_2 з житлового будинку із звільненням житлового будинку, споруд, земельної ділянки від на­лежного тому майна, зобов'язати повернути йому усі домові книги на спірне домоволо­діння.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 липня 2007 року прова­дження у справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про ви­знання права власності на 1/3 частинуАДРЕСА_1, визнання права власності на все домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на все домоволодіння за­крито у зв'язку із тим, що є рішення та ухвала суду, які набрали чинності про спір між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвала залишена без змін апеляційним судом Харківської області та Верховним Судом України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2007 року ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про скасування та припинення права власності на 1/3 частину АДРЕСА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 з жилого АДРЕСА_1, звільнення будинку та інших споруд та про по­вернення усіх домових книг відмовлено.

2

В апеляційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення ска­сувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог кожного та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх вимоги. Вважають, що висновки суду не відпові­дають матеріалам справи, порушені норми матеріального та процесуального зако­нодавства.

Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони не підлягають задоволенню.

У провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова з 1988 р. знаходилась циві­льна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину АДРЕСА_1.

Після смерті сторін в справу вступили їх правонаступники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які змінили позовні вимоги та просили визнати право власності на до­моволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1 в цілому за кожним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 року визна­но за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину домоволодіння , заОСОБА_5 на 2/3 частини. В позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою судової колегії апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2002 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 року змінено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку по в'їзду АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 на 2/3 частини.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 вересня 2002 року ухвала апеляційного суду від 18 березня 2002 року залишена без змін.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що є рішення суду, яке набрало за­конної сили яким визнано право власності відповідно за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на 2/3 і 1/3 частини АДРЕСА_1, тому суд вірно прийшов до висновку щодо відсутність підстав для скасування, прининення права власності ОСОБА_1 на 1/3 частину будинку зі спорудами та земельною ділян­кою, а також для виселення ОСОБА_2 з зазначеного домоволодіння, власником 2/3 якого він є та витребування у нього будинкових книг на дане домоволодіння.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 317 ЦК України, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, ст. 319 ІД К України, яка вказує на те, що власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд, ст. 321 ЦК України відповідно з якою право власності є непорушним. Пі­хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Доводи апеляційної скарги в основному стосуються спору щодо права власності на домоволодіння, яке вирішено у судовому порядку та передбачає встановлений зако­нодавством порядок оскарження судового рішення, з яким не погодилася та чи інша особа, та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315,317, 319 ЦПК України, судова ко­легія -

3

Ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2007 року залиши­ти без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання за­конної сили.