Справа № 22-а - 293 /2008 р Категорія - поділ майна подружжя
Головуючий 1 інстанції - Бершов Г.Є. Доповідач - Кружиліна О.А.
27 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Макарова Г. О., суддів - Хребтов В.П.,
Кружиліної О А. при секретарі - Вільховик С О.,
розглянула у відкритому судовому засідання в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2007 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, визнання угоди дарування договіром купівлі-продажу та розподіл квартири, -
28 квітня 2007 року ОСОБА_3 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_5, в якому просила визнати договір дарування АДРЕСА_1, укладений 21 липня 2005 року між: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотарільного округу ОСОБА_4, реєстровий № 1701, недійсним, визнати вищезазначену угоду дарування дговором купівлі-продажу квартири та розподілити АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_1, визнавши право власності на /4 частину вказаної квартири за кожним.
Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що 22 липня 2005 року вона зареєструвала шюлб із ОСОБА_1 До реєстрації шлюбу з жовтня
2
2004 року по липень 2005 року вона з відповідачем перебувала у фактичних
шлюбних відносинах, вела спільне господарство, 13 лютого 2005 року у них
народився син. В червні 2005 року вони вирішили спільно придбати АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_6 08 липня 2005 року між; відповідачем та ОСОБА_6 був укаладений договір-зобов'язання щодо відчуження права власності на вказану квартиру за суму еквівалентну 24 000 доларів США. Половина зазначеної суми
належала їй, а половина - відповідачу. Однак ОСОБА_1., зловживаючи її довірою, оформив не договір купівлі-продажу квартири, як вони з ним домовлялись перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, а договір дарування на своє ім 'я.
Також: ОСОБА_3 надала суду заяву про поновлення строку подачі позовної заяви до суду, зазначаючи, що строк позовної давності нею був пропущений з поважних причин.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада
2007року позов ОСОБА_3 задоволений в повному обсязі.
Договір даруванняАДРЕСА_1, укладений між: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та посвідчений 21 липня
2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу
ОСОБА_4, реєстровий № 1701, визнано недійсним.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири, Ь укладений між: ОСОБА_1 і ОСОБА_6 АДРЕСА_1 розділена і визнано право вланості на цю квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_1. по Уз частини за кожним. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 600 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 34 гривні.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник відповідача -ОСОБА_2 посилається на те, що рішення районного суду постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, не розглянуті та не прийняті до уваги доводи відповідача. Також: представник відповідача зазначає, що наведені позивачкою причини пропущення строку позовної давності не відповідають дійсності і не повинні були визнаватися судом поважними.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з 'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, важає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи справу на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на
підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у справі, суд першої
інстанції правильно встановив фактичні обставини та інші дані, які мають
значення для вирішення справи, а також правовідносини сторін, що
3
випливають із встановлених обставин і норму закону, яка застосовується для цих правовідносин.
Відповідно до вимог cm. 218 ЦП К України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обгрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив із того, що 21.07.2005 року між:ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було
укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. При цьому сторонами було визначено ціну майна, яка складала еквівалент 24 000 доларів США, і сторонами фактично були виконані умови договору купівлі-продажу.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, визнаючи договір дарування АДРЕСА_1 недійсним і визнаючи, що між: ОСОБА_5. таОСОБА_6 було укладено
договір купівлі-продажу зазначеної вище квартири, обгрунтовано виходив з положень cm.cm.203, 215, 235, 626, 655 та 717 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 передавОСОБА_6 суму еквівалентну 24 000 доларів США за АДРЕСА_1. Данні обставини підтверджуються договором-зобов'язанням від 08.07.2005 року, укладеним між: ОСОБА_5. та ОСОБА_7 (а.с.9-10). Не заперечували проти таких обставин і сам відповідач та його представники.
В ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що сторони з жовтня 2004 року по 21 липня 2005 року проживали однією сім 'єю.
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_8, 13 лютого 2005 року народження, батьками дитини зазначено ОСОБА_5. та ОСОБА_9 (а.с.20).
22 липня 2005 року сторни зареєстрували шлюб, що підтверджується
копією свідоцтва про шлюб (а.с.17).
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що спірна квартира була придбана ОСОБА_5 під час проживання зі ОСОБА_3 однією сім 'єю і суд, виходячи з положень cm. 74 СК України, відповідно до якої, якщо жінка та чоловік проживають однією сім 'єю але не перебувають у шлюбі між: сосбою, майно, набуте ними за час
у спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної вланості, якщо інше не встановлено письмовим договором між: ними, обґрунтовано визнав спірну квартиру об'єктом права спільної сумісної власності сторін по справі та відповідно до вимог cm. 70 СК України визнав за ОСОБА_5. і ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_1 в рівних долях.
4
З огляду на викладене, обставини, на які посилається апелянт, висновки суду першої інстанції не спростовують і не є підставою для скасування чи зміни рішення.
Згідно cm. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись cm.cm.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, cm.cm.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2007року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної
інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.