Справа № 22-ц-337/2008 року
Категорія - право власності
Головуючий 1-ї інстанції: Шаренко С.Л. Доповідач : Солодков А.А.
26 лютого 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Солодкова А.А.
суддів - Кіся П.В., Кругової С.С.
при секретарі - Соколовій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 26.03.2007 року, в якому просила визнати за нею право власності на гараж, інвентарний номер №4-164, розташований біля АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог пояснила, що рішенням Київського РВК м. Харкова №195-8 від 13.03.1966 року її батьку, інваліду першої групи, учаснику Великої вітчизняної війни ОСОБА_2 була надана ділянка для будівництва гаражу у дворі АДРЕСА_1. Після смерті батька в 1975 році вона продовжувала користуватися гаражем. В 1990 році внаслідок пожежі сусіднього гаражу, її гараж зазнав значних збитків. За власні кошти вона відновила гараж, а фактично збудувала новий. З нею як з користувачем вказаного гаражу кожні 5 років ЖЕУ №5 Київського району м. Харкова укладає договір на право користування вказаним гаражем. Гараж відповідає будівельним, санітарно - технічним та пожежним нормам, не порушує права та інтереси інших осіб.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву із проханням відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що земельна ділянка позивачу у встановленому порядку не надана, а тому право власності на гараж у неї не виникло.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року позов задоволений. Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж інвентарний №4-164, розташований по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, в разі порушення або неправильного застосування норм процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (а.с.25).
Рішенням виконкому Київської районної ради м. Харкова №195-8 від 13.07.1966 року інваліду І групи ОСОБА_2 надано дозвіл на побудову гаражу у дворі АДРЕСА_1 (а.с.4).
2
На підставі рішення виконкому Київської районної ради м. Харкова №120 від 07.04.1992 року всіх користувачів самовільно побудованих господарчих та побутових конструкції зобов'язано укласти з ЖЕУ №4 Київського району м. Харкова договори на право тимчасового користування вказаними побудовами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно ч. 3 вказаної статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на -які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 11 УПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачкою не надано доказів оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_1під уже самочинно збудоване нерухоме майно. Крім того, позивачкою не надано доказів того, що вона будувала або приймала участь в побудові або реконструкції спірного гаражу. Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.
За таких обставин судова колегія доходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано.
Судова колегія виносить нове рішення, яким вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, ч.1-3 ст. 376 ЦК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.