Справа №22-ц-927/2008р. Головуючий 1 інстанції
Шиянова Л.О. Категорія: відшкодування шкоди
Доповідач: Макаров Г.О.
26 лютого 2008 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Макарова Г.О.
Суддів Кіпенко І.С., Кружиліної О. А.
При секретарі Вільховик C.O.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (далі ДКПКГ) ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ДКПКГ, Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Глобус" (далі СТДВ), треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до ДКПКГ, третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
10 серпня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДКПКГ, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування 1040,23 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. неотриманого прибутку, 1000 грн. моральної шкоди, матеріальної шкоди, пов'язаної з оплатою за проведення товарознавчої експертизи в сумі 320,33 грн. і оплатою телеграм про повідомлення часу і місця експертизи в сумі 6,84 грн., та стягнення судових витрат по сплаті держмита 51 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7,50 грн. (а.с.3, 4).
1.06.2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДКПКГ, треті особи: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в якому уточнила свої вимоги та просила стягнтуи на її користь матеріальну шкоду, спричинену оплатою за проведення автотоварознавчої експертизи, в сумі 320,33 грн.; і відправленням телеграм ДКПКГ і третій особі ОСОБА_4 в сумі 6,48 грн., а усього в сумі 327,17 грн., та судові витрати по сплаті держмита в сумі 51 грн. і оплаті інформаційно-технічного забезпечення 7,50 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
20 грудня 2005 року, біля 9.00 години водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем Міцубісі номерний знак НОМЕР_1, який належить ДКПКГ, при здійсненні проїзду з пересічінням вул.Полтавський шлях, рухаючись по вул.Енгельса м.Харкова, порушив Правила дорожнього руху, не звернув увагу на дорожній знак "Вступи дорогу", внаслідок чого не надав переваги в руху автомобілю ВАЗ-2106 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Внаслідок зіткнення цих автомобілів її автомобілю спричинені технічні ушкодження і їй була спричинена матеріальна та моральна шкода.
Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 03.02.2006р. водій ДКПКГ ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні ДТП.
Матеріальні збитки, які відповідно до висновку експертизи №3094 від 12.05.2006р. складають 1040,23 грн. їй були сплачені Страховим товариством "Глобус" (СТДВ), а тому вона змінила свої вимоги. Моральна шкода, яка спричинена їй у зв'язку з ДТП полягає в змушених змінах звичайного ритму й способу життя через негативні наслідки, які настали, були порушені плани родини, їй доводилося відкладати рішення першорядних питань у зв'язку з ремонтом автомобіля, поїздками до СТО, ДАІ, суду. Були зруйновані плани сім'ї на відпустку. Автомобіль протягом двох місяців знаходився на СТО, їй приходилося возити доньку 29.09.2002р.н. у дитячий садок на маршрутних таксі, а коли остання хворіла - на таксі. Вона вимушена була
2
відпрошуватися з роботи раніше, щоб забрати доньку з дитячого садка. Це викликало у неї нервовість та дискомфорт.
01.06.2007р. третя особа ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДКПКГ про стягнення 1500 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та судових витрат по сплаті держмита 51 грн., і по сплаті 7,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, посилаючись на наступне.
Внаслідок неправомірних дій водія ДКПКГ ОСОБА_5, які призвели до ДТП, йому спричинена матеріальна шкода внаслідок того, що між ним, як приватним підприємцем, та приватним підприємцем ОСОБА_6 була укладена угода про надання послуг по тюнінгу автомобіля, в якій зазначена дата надання послуг 20.12.2005 року і вартість послуг 1500 грн., але внаслідок ДТП він не виконав роботу і ОСОБА_7 відмовилась від його послуг, і він не отримав запланованого прибутку 1500 грн.. Йому в момент ДТП і після того, як його клієнт відмовилась від його послуг, була спричинена моральна шкода, яка полягає в змушених змінах звичайного ритму й способу життя, він був позбавлений можливості користуватися автомобілем, що призвело до незручностей в обслуговуванні клієнтів, що стало викликати у нього нервовість та дискомфорт.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 матеріальна шкода в розмірі 1040,23 грн. була відшкодована страховою компанією "Глобус" без зменьшення на суму франшизи. А ОСОБА_3 не надав суду відповідних доказів про спричинення йому шкоди.
Треті особи позовні вимоги вважали безпідставними.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 грудня 2007 року позовін вимоги позивачів задоволені частково.
Стягнуто з ДКПКГ на користь: -ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 327 грн. 17 коп., моральну шкоду в сумі 500 грн., судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгялду справи в сумі 7 грн. 50 коп.; - ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1500 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7 грн. 50 коп..
Стягнуто з ДКПКГ на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 22 грн. 50 коп..
В іншій частині позовних вимог, та в позовахОСОБА_2, ОСОБА_3 до Страхової компанії "Глобус" відмовлено.
В апеляційній скарзі представника ДКПКГ ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вказаного рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Так, суд безпідставно застосував до даних правовідносин ст. 1187 ЦК України, безпідставно стягнув, в рахунок відшкодування шкоди 320,33 грн., оскільки ці витарти не відносяться до матеріальної шкоди та в відшкодування моральної шкоди по 500 грн., оскільки відповідних доказів з приводу цього не надано. Судом не враховано, що ремонт автомобіля повинен бути проведений за 3 робочих дні, а пошкодження, що мало місце, дозволяло його експлуатувати. Суд, в порушення вимог ст.214 ЦК України стягнув неодержані доходи, не з'ясував обставини даних правовідносин і те, що угода міжОСОБА_3 і ОСОБА_6 в письмовій формі розірвана не була, а сама ОСОБА_7 не надала доказів навіть про наявність в неї автомобіля і її пояснення були суперечливими.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, шо мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом і таке вбачається із матеріалів справи 20 грудня 2005 року біля 9.00 години водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем Міцубісі номерний знак НОМЕР_1, який належить ДКПКГ і з яким останній знаходиться в трудових відносинах, в порушення Правил
3
дорожнього руху, рухаючись по вул.Енгельса м.Харкова при здійсненні проїзду з пересіченням вул.Полтавський шлях, не звернув увагу на дорожній знак "Вступити дорогу", внаслідок чого не надав переваги в руху автомобіля ВАЗ-2106 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 і здійснив зіткнення.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілюОСОБА_2 заподіяні механічні пошкодження, які згідно з висновком спеціаліста Харківського науково-дослідного інституту судоих експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса від 12.05.2006р. спричинили матеріальну шкоду 1040,23 грн., яка відшкодована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Глобус" 20.05.2007 року в повному обсязі. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наслідок цього спричинена моральна шкода.
Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін і представників сторін і 3-х осіб, постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 3.02.2006р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, висновком спеціаліста про розмір спричиненої шкоди, поясненнями сідків та іншими матеріалами справи.
Разом з тим, стягуючи з ДКПКГ на користьОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди 327,17 грн. суд першої інстанції виходив із того, що ця сума є матеріальним збитком. Між тим, такий висновок суду не відповідає обставинам справи і відповідно, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно квітанції від 12.04.2006р. вартість послуг за проведення автотоварознавчого дослідження №3094 від 12.05.2006 року складає 320,33 грн. і їх сплачував ОСОБА_3, який вимог щодо стягнення цих витрат не заявляв (а.с. 12), а вартість телеграм на адресу водія ОСОБА_4 та ДКПКГ, які відправляла ОСОБА_2 складає 6,84 грн. (а.с. 13, 14) і цію суму остання просила їй повернути.
Таким чином, ця сума не є матеріальним збитком, а судовими витратами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в сумі 6,84 грн., - які нею понесені і документально підтверджені. А тому рішення в частині стягнення на користьОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 327,17 підлягає скасуванню з ухваленням нового, про відмову в задоволенні цих вимог.
Стягуючи з ДКПКГ на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1500 грн. суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 не виконав роботу про надання послуг ОСОБА_6 згідно угоди, укладеної в письмовій формі від 17.12.2005р. і остання відмовилася від його послуг.
Але з цим висновком погодитися не можна, оскільки обставини, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими не доведені, і висновки суду відносно підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не відповідають обставинам справи і положенням матеріального закону.
Як вбачається з матеріалів справи 17.12.2005р. між приватним підприємцемОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_6 була укладена угода в письмовій фоормі по тюнінгу автомобіля, визначена дата виконання робіт - 9.30 год. 20.12.2005р., вартість послуг - 1500 грн., але ця угодаОСОБА_3 не була виконана не з причин ДТП.
Вказані обставини підтверджуються змістом письмової угоди від 17.12.2005 року, згідно якої СПДФО ОСОБА_3 зобовТязан був в строк до 9.30 години 20.12.2005 року виконати для ОСОБА_6- СПДФО роботи по тонуванню скла, установлення сигналізації та тюнінгу, поясненнями свідка ОСОБА_6 про те, що вона 17.12.2005 р. уклала зОСОБА_3 угоду про виконання вказаних в ній робіт та залишила ключі від автомобіля для виконання робіт, які повинні бути виконані 20.12.2005р. в 9.30, але в цей час їй зателефонував ОСОБА_3 і повідомив про те, що він не може виконати обумовлені роботи. Таким чином, висновок суду про те, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 не отримав прибуток 1500 грн., суперечить вказаним вище доказам і є хибним. А тому, в задоволенні цих вимог треба відмовити, а рішення в цій частині скасувати.
Згідно ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди" розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру
4
правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визнаючи розмір відшкодування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 500 грн. кожному суд першої інстанції не в повному обсязі врахував зазначені вимоги закону і роз'яснення Пленуму.
Судова колегія вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких Іванови зазнали в зв'язку з пошкодженням автомобіля, того що шкода спричинена внаслідок необережних дій, а матеріальна шкода відшкодована страховою компанією при розгляді справи по суті, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості на їх коритсь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто: ОСОБА_2 - 300 грн.. ОСОБА_3 - 200 грн..
Оскільки рішення суду першої інстанції змінене згідно ст.88 ЦПК України змінюється розподіл судових витрат.
Оскільки в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди відмовлено, судовий збір, сплачений ОСОБА_6 по 51 гр. Кожним, не підлягає стягненню з відповідача, а з останнього підлягає стягненню на користьОСОБА_2 судові виплати по сплаті телеграм та витрат на інфоормаціно-технічне забезпечення розгляду справи 7 грн. 50 коп..
На користь ОСОБА_3 з відповідача стягуються витрати на інформаціно-технічне забезпеченння розгляду справи 7 грн. 50 коп..
З позивачів на користь відповідача стягуються судові витрати по сплаті судового збору по 25,50 грн. з кожного і витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного.
В іншій частині рішення суду повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 303-305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (ДКПКГ) ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 грудня 2007 року змінити. Стягнути з Державного комунального підприємства каналізаційного господарства (ДКПКГ) на користь:
ОСОБА_2300 грн. в відшкодування моральної шкоди, та 14,34 грн. судових витрат (7,50 + 6,84).
ОСОБА_3 200 грн. в відшкодування моральної шкоди та 7,50 грн. судових витрат.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з ДКПКГ на користь: ОСОБА_2327,17 грн. матеріальної шкоди. ОСОБА_3 1500 грн. матеріальної шкоди.
Сятгнути на коритсь ДКПКГ судові витрати 81 грн. з ОСОБА_3 іОСОБА_2 по 40 грн. 50 коп. з кожного.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.