ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 березня 2014 року 10:19 № 826/811/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві
до Фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) податковий борг в розмірі 10277,46 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок невірного визначення відповідачем суми, що включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків та відображається в розділі ІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2014 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.
Ухвалою від 27.02.2014 року у зв'язку з надходженням заперечень від відповідача призначено розгляд справи за загальними правилами в судовому засіданні.
В обґрунтування поданих заперечень відповідач зазначив, що на виконання вимог п. 179.1 ст. 179 ПК України ним правомірно та в повному обсязі сплачено податкові зобов'язання, зазначені в податковій декларації.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Фізичною особою ОСОБА_1 30.04.2013 року подано до ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік № 1300024749, в розділі ІІ (доходи, які включаються до загального річного оподаткованого доходу) якої відображено іноземні доходи в сумі 179813,01 грн., з яких самостійно визначено суму податку, яка підлягає сплаті 26892,56 грн.
Посадовою особою позивача на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України 31.07.2013 року проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи, за результатами якої складено акт № 83/26-55-17-03-14/НОМЕР_2.
Камеральною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України, відповідно до якої об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Актом перевірки встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, зазначена платником такого податку у податковій декларації є меншою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету на 27993,01 грн. Акт перевірки від 31.07.2013 року № 83/26-55-17-03-14/НОМЕР_2 отримано відповідачем 14.08.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а. с. 21).
На підставі акту перевірки від 31.07.2013 року № 83/26-55-17-03-14/НОМЕР_2 прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001121703, яким відповідачу в порушення вимог п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 34991,26 грн., у тому числі за основним платежем 27993,01 грн. та за штрафними санкціями 6998,25 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001121703 отримане відповідачем 20.09.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а. с. 23) та станом на момент розгляду справи не оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Крім того, відповідачем частково сплачено суму боргу, внаслідок чого заборгованість станом на момент розгляду справи складає 10277,46 грн.
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу. У випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні.
Відповідно до п. 167.2 ст. 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом внаслідок викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, відповідно до закону, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості; дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону; дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів; доходи у вигляді дивідендів; дохід у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти; доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З огляду на те, що за відповідачем. обліковувався податковий борг, позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 24.10.2013 року № 8005-17, повернуту без вручення з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідно до п. 4.6 порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1840/24372 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на адресу за її місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в податковій декларації вказана адреса: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 4.8 Порядку у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, податкова вимога від 24.10.2013 року № 8005-17 вважається вручено відповідачу.
Станом на момент розгляду справи вимога від 24.10.2013 року № 8005-17 не оскаржена ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
За таких обставин, керуючись положеннями статей 69-71, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 10277 (десять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 46 копійок на р/р 33111341700007, код платежу 11010500, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник