"05" березня 2014 р. м. Київ К/800/52821/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
при секретарі судового засідання Сватко А.О.
за участю представників сторін: позивача - Авраменко С.Г.,
відповідача - Орлова М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 р.
у справі № 816/4264/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оржицький цукровий завод»
до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оржицький цукровий завод» (далі - позивач, ТОВ «Оржицький цукровий завод») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Лубенська ОДПІ), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 р. № 0000021500 та № 0000011500.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 20.03.2013 р. №0000021500 та № 0000011500; вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач в письмових запереченнях та у судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 22.02.2013 р. по 28.02.2013 р., на підставі наказу № 131 від 21.02.2013 р. та направлення на перевірку від 21.02.2013 р. № 335, посадовими особами Лубенської ОДПІ, згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Оржицький цукровий завод» з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2013 р. № 407/15-05463791 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ «Оржицький цукровий завод» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 2 086 863 грн.
Позивач, не погодившись із висновками зазначеного акту перевірки, подав до податкового органу заперечення, які рішенням Лубенської ОДПІ від 15.03.2013 р. №191/10/15-20 були залишені без задоволення.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 20.03.2013 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000011500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 163 225,50 грн., у тому числі 108 817 грн. - за основним платежем та 54 408,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000021500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 978 046 грн.
Рішенням ДПС у Полтавській області № 1057/10/10.2-07 від 16.05.2013 р., прийнятим за результатами розгляду скарги позивача, Лубенську ОДПІ зобов'язано призначити та провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Оржицький цукровий завод», під час якої дослідити правильність формування фактичної ціни переробки 1 тони цукрового буряка та правомірність коригування податкових зобов'язань у грудні 2012 року на суму 2 086 863 грн.
Так, у період з 21.05.2013 р. по 23.05.2013 р., посадовими особами Лубенської ОДПІ, на підставі наказу начальника Лубенської ОДПІ № 283 від 20.05.2013 р. та направлення на перевірку № 742 від 20.05.2013 р., було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оржицький цукровий завод» з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року, результати якої оформлено актом №1034/15-05463791 від 27.05.2013 р. та підтверджено правильність висновку попередньої перевірки, внаслідок чого встановлено порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 192.8 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 2 086 863 грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ від 20.03.2013 р., рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області від 30.05.2013 р. № 34/10/10.2-07 та рішенням Міндоходів і зборів України від 26.06.2013 р. № 5673/6/99-99.10-01-15, скарги ТОВ «Оржицький цукровий завод» залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Методи визначення та порядок застосування звичайних цін до 01.01.2013 р., відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, регулюється пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 05.09.2012 р. ТОВ «Оржицький цукровий завод», у межах своєї господарської діяльності, були укладені однотипні договори на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової і побічної продукції, зокрема, із ТОВ «Юнігрейн-Агро» (№0509/12-Михнівці), із СТОВ «Ульяновське» (№ 0509/12-Ульяновка), із ТОВ «Повстинагроальянс» (№ 0509/12-Повстин), із ПСП «Лазівки» (№ 0509/12-Лазірки), із СТОВ «Агрофірма «Куйбишево» (№ 0509/12-Куйбишево), із СТОВ «Агрофірма «Зоря» (№ 0509\12-Чевельча) та з ТОВ «Денисівське» (№ 0509/12-Денисівка).
Відповідно до умов зазначених договорів замовники (контрагенти позивача) доручають, а переробник (позивач) приймає на себе обов'язок прийняти, виготовити із сировини замовника - цукрового буряку готову продукцію - цукор білий, упакований масою нетто 50 кг. у нові тканинні або поліпропіленові мішки з поліетиленовими мішками укладками та попутну продукцію - мелясу і жом, та видати її.
Відповідно до пункту 4.1 вказаних договорів сторони домовились, що на дату підписання цих договорів попередня ціна за послуги з приймання, переробки сировини і видачі готової та побічної продукції (включаючи зберігання та навантаження в межах граничного терміну переробки сировини) складає 358 грн. (у тому числі 59,67 грн. - податок на додану вартість) із розрахунку за 1 тону переробленої сировини. В термін до 31.12.2012 р. сторони повинні встановити остаточну ціну послуги, вказаної в цьому пункті, шляхом укладання додаткової угоди, у разі її зміни. У випадку залишення попередньої ціни без змін, попередня ціна вважається остаточною і додаткова угода не укладається.
01.10.2012 р. за заявами своїх контрагентів-постачальників ТОВ «Оржицький цукровий завод» були укладені додаткові угоди до договорів на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукції, в яких на виконання умов пункту 4.1 сторони домовились, зокрема про те, що після закінчення сезону цукроваріння, в залежності від кількості поставленої замовником до переробки сировини, переробник в межах граничного терміну переробки сировини, вказаного в пункті 5.1 договору зобов'язаний зробити перерахунок вартості наданих послуг та надати замовнику відповідні первинні документи.
Фактичне виконання послуг з переробки цукрового буряка позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи актами на технічну переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукції по кожному з контрагентів-постачальників, а також податковими накладними та розрахунками коригувань до податкових накладних (у зв'язку зі зміною ціни) по ТОВ «Юнігрейн-Агро», СТОВ «Ульяновське», ТОВ «Повстинагроальянс», СТОВ «Агрофірма «Куйбишево», СТОВ «Агрофірма «Зоря».
Зазначені первинні і розрахункові документи складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Обґрунтованість розміру сформованої ціни за надані послуги на рівні 298,33 грн. (без податку на додану вартість) за 1 тону буряка при рентабельності 5% підтверджено плановою калькуляцією витрат на приймання, зберігання, перевезення і переробку цукрових буряків у 2012 році, в якій до розрахунку запланованої ціни послуг були включені витрати підприємства на приймання і зберігання буряків, загально-заготівельні витрати, витрати на допоміжні витрати та технологічні цілі (вапняковий камінь, полотно фільтрувальне, інші допоміжні матеріали), паливо та енергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата робітників, відрахування на соціальні заходи, утримання та експлуатація устаткування, загальногосподарські (адміністративні) послуги, позавиробничі витрати (витрати по збуту), при тому, що собівартість переробки 1 тони цукрового буряку на підприємстві, згідно з калькуляцією фактичних витрат на приймання, зберігання, перевезення і переробку цукрових буряків у 2012 році, становила 246,33 грн.
Доводячи економічне обґрунтування зміни ціни на послуги переробки цукрових буряків у сторону зменшення, а саме з 358 грн. до 305 грн., позивач вказує на те, що ТОВ «Оржицький цукровий завод» є сучасним підприємством по переробці цукрових буряків та одержанню готової продукції - цукру-піску. Так як підприємство працює цілодобово, то для його безперебійної роботи до цукрозаводу за 1 добу повинно надходити на переробку не менше 6 000 тон цукрових буряків. В іншому випадку завод зупиниться, що потягне за собою додаткові фінансові витрати, можливі збитки за результатами господарської діяльності за рік або взагалі зупинку заводу через економічну недоцільність робити. Хід заготівлі цукрових буряків, їх переробка та виробництво цукру контролюється на державному рівні, зокрема щоденно надається інформація до НАЦ України «Укрцукор» про хід виробництва цукру, на підставі якої формується загальнодержавний звіт НАЦ України «Укрцукор».
Перед початком переробки буряку складається планова калькуляція для можливості оформити документально наміри про співпрацю та визначити планову ціну на послуги. Планова калькуляція формується з усіх річних витрат підприємства, які розподіляються на прямі та накладні витрати. Вартість переробки розраховується з величини прямих та накладних витрат поділених на кількість переробленої сировини.
Тобто, чим більша кількість заготовленого та переробленого буряку, тим менша вартість послуг переробленої однієї тони буряку.
Сторонами договірних відносин в пункті 4.1 договорів на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукції, була передбачена можливість зміни ціни. Врахувавши всі ризики та майбутні вигоди договорами спочатку була зафіксована планова ціна послуг з переробки - 358 грн. за 1 тону переробленої сировини. Після звернень агропідприємств-постачальників з проханням про зменшення ціни, позивачем було прийнято рішення про перегляд планової ціни в сторону зменшення з метою утримати постачальників і заохотити їх до співпраці саме з ТОВ «Оржицький цукровий завод». Щоб запобігти втраті бурякосировини, ТОВ «Оржицький цукровий завод» і постачальники, шляхом укладання додаткових угод погодились зменшити ціну переробки в залежності від кількості зданого буряка. Тобто, була зменшена планова ціна, що можливо було зробити через те, що за більш точними даними про площі полів, густоту посівів та вагу кореня буряка було обраховано новий плановий показник цукрових буряків до переробки, який збільшився у порівнянні з попереднім. Зменшити вартість переробки дозволила також та обставина, що завод окремо надавав послуги по сушінню жому (побічної продукції переробки), які при розрахунку планової калькуляції не бралися до уваги.
Відповідно до частин другої та третьої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Оржицьки цукровий завод» були виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних за договорами на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукції, які надавалися позивачем на перевірку.
Згідно наявної в матеріалах справи інформації про співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ТОВ «Оржицький цукровий завод» в розрізі контрагентів розбіжності у таких співставленнях по ТОВ «Оржицький цукровий завод» із ТОВ «Юнігрейн-Агро», СТОВ «Ульяновське», ТОВ «Повстинагроальянс», СТОВ «Агрофірма Куйбишево», СТОВ «Агрофірма «Зоря» у період з вересня по грудень 2012 року відсутні.
Оскільки, податковим органом, як в ході перевірки, так і в ході судового розгляду справи, не доведено правовими засобами, передбаченими пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», факту порушення позивачем порядку формування звичайної ціни за надані послуги переробки цукрового буряка, зокрема на здобув та не використано інформацію про укладені на момент продажу таких послуг договори з ідентичними (однорідними) послугами у співставних умовах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість твердження позивача, що при визначенні звичайної ціни на послуги з переробки бурякосировини слід виходити з положень основних договорів, укладених із постачальниками сировини, та додаткових угод про зміну ціни в залежності від кількості поставленої сировини.
Таким чином, висновки податкового органу викладені в акі податкової перевірки щодо вчинення платником податків порушень податкового законодавства, у період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 р. № 0000021500 та № 0000011500, вимоги щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені обґрунтовано.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 р. у справі № 816/4264/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко