19 лютого 2014 року м. Київ К/9991/52565/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І. В.
Костенка М. І. Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р.
у справі № 2а/2570/400/2012
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. № 0000451720.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 3 407 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернігові від 18.01.2012 р. № 0000451720.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. в частині визнання протиправними дій щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 3 407 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В іншій частині постанову залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими першою та апеляційною інстанцією судовими рішеннями, відповідач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 05.12.2011 р. по 09.12.2011 р. посадовою особою ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.03.2010 р. по 07.11.2011 р., за результатами якої складено акт від 16.12.2011 р. № 3649/17/НОМЕР_2 та встановлено порушення вимог податкового законодавства: п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого було донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 3 407 грн.
На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. № 0000451720, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 407 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з мотивованими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту зазначену суму податку на додану вартість, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість за січень 2011 р. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які виписані в грудні 2010 р.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За таких підстав датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкової накладної.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Враховуючи викладене та матеріали справи, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. № 0000451720.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. у справі № 2а/2570/400/2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько
Судді: (підпис) М. І. Костенко
(підпис) О. І. Степашко