23 січня 2014 рокусправа № 1170/2а-2454/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - не з'явився
відповідача: - Садовий Р.М., дов. від 26.09.13 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Старекспрес"
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 1170/2а-2454/12
за позовом Приватного підприємства "Старекспрес"
до Кіровоградської митниці Кіровоградської області, Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області
про скасування рішення та стягнення коштів, -
18.07.2012 р. Приватне підприємство "СТАРЕКСПРЕС" (далі - ПП «Старекспрес», Підприємство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці Кіровоградської області (далі - Кіровоградська митниця, Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області в якому просило:
- визнати незаконними та скасувати рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості № 901000003/2012/000425/2 від 31 травня 2012 р.;
- визнати незаконними та скасувати рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості № 901000003/2012/000426/2 від 31 травня 2012 р.;
- стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачене ввізне мито у сумі 31016,07 грн. і податку на додану вартість в сумі 130 267,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган помилково визначив митну вартість товарів, які імпортувалися, за резервним методом через те, що, на думку позивача, відповідач при визначенні митної вартості повинен був застосовувати метод за ціною договору щодо товарів з урахуванням висновків товарознавчих експертиз.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 1170/2а-2454/12 (суддя Брегей Р. І.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано доведеністю правомірності дій митного органу щодо визначення митної вартості товарів, оскільки супровідні документи містили дані щодо вартості іншого товару ніж встановлено під час огляду та дослідження супровідної технічної документації; запрошені додаткові документи позивач не надав, а тому враховуючи відсутність інформації про ідентичні та подібні товари, які оформлялись за ціною угоди, а також їх вартості на внутрішньому та зовнішніх ринках, митний орган правомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару.
Не погодившись з постановою суду, ПП "Старекспрес" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 1170/2а-2454/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав правомірність дії митного органу під час відмови у застосуванні першого методу митного визначення вартості товару. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що відповідачем не обґрунтовано посилання на недостовірність інформації в наданих для митного оформлення супровідних документах.
Кіровоградська митниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що постанова суду від 21.01.2013 р. винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, оскільки судом правомірно застосовано п.14 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006 р. № 1766, який передбачає, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників заявника апеляційної скарги не перешкоджає розгляду скарги.
Представником відповідача в судовому засіданні надані заперечення на доводи апеляційної скарги, зазначено про безпідставність викладених мотивів щодо скасування постанови суду.
Обставини, пов'язані з визначенням Кіровоградською митницею митної вартості товарів, що ввозяться ПП «Старекспрес» за контрактом від 08.08.2011 р., укладеного між позивачем (покупець) і фірмою «COMPUTEL, Inc.» (продавець) (а. с.79), у спірних рішеннях №901000003/2012/000425/2 та № 901000003/2012/000426/2 від 31 травня 2012 р. (а. с.21, 33) відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спірним є питання щодо правомірності дій відповідача при визначенні митної вартості товарів, що ввозились згідно вищевказаного контракту, за шостим (резервним) методом, а не за першим (за ціною договору) методом, на застосуванні якого наполягає позивач.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Старекспрес" не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст.259 МК України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Згідно ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно ст.249 МК України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до ст.265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Постановою КМ України від 20.12.2006 р. № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі - Порядок № 1776), згідно п.1 якого цей Порядок визначає умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари), подання декларантом відомостей для її підтвердження.
У п.7 Порядку № 1766 визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за
одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339, передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом:
1) проведення:
перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю;
усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів;
митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на
рівень їх митної вартості;
2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з:
рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне
оформлення яких вже здійснено;
наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або
вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів
та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими
законами з питань митної справи форм контролю.
Розділом 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 24.06.2009 р. № 602, передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
- консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості відповідно до його компетенції та повноважень.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:
- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг,
пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
відповідна бухгалтерська документація;
- ліцензійний чи авторський договір (контракт);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;
- калькуляція фірми - виробника товару;
- копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій
країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- сертифікат про походження товару;
- відомості про якісні характеристики товару;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість
товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2012 р. на виконання вищевказаного контракту через митний кордон ввезено товар назва якого в митній декларації зазначена як «частини компресора» (код 8414900000).
20.01.2012 р. до Кіровоградської митниці позивачем подані вантажні митні декларації (далі - ВМД), які прийняті до митного оформлення: ВМД № 901040000/2012/200002 на товар моделі КG Тop 320 (8 секцій) вартістю 21 651,68 грн. та ВМД №901040000/2012/200003 товар моделі КG- Тop 450 (11 секцій) вартістю 27 062,61 грн.
Не погодившись з кодом УКТЗЕД, зазначеним позивачем (8414900000), відповідачем складені протоколи про порушення директором ПП «Старекспрес» митних правил. Після рішення суду про відсутність у діях директора Підприємства складу правопорушення (а.с.100-104), розмитнення товару продовжилось у травні 2012 року.
Так, 25.05.2012 р. позивачем заявлялись до митного оформлення шляхом подання ВМД із зазначенням коду товару, визначеного відповідачем 20.01.2012 р. (8415810090 - повітрообробна установка).
Проте, відповідач рішеннями про визначення митної вартості товарів від 31.05.2012 р. № 901000003/2012/000425/2 та № 901000003/2012/000426/2 митну вартість визначив за шостим (резервним) методом (а. с.21, 33), оскільки за позицією митного органу митне оформлення вантажу можливе лише за умови класифікації за новим кодом УКТЗЕД визначеним відповідачем відповідними рішеннями від 31.05.2012 р. (8415830090 - установка для кондиціонування повітря) (а. с.20, 32) та сплати митних платежів, визначених виходячи з митної вартості.
Отже, згідно цих рішень Підприємство імпортувало установки для кондиціонування повітря (в розібраному стані).
01.06.2012 р. відповідачем митницею складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 901040000/2/20041 та № 901040000/2/20042 (а. с.17, 29).
Підставою для відмови в митному оформленні зазначено неподання на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно з п.11 Порядку № 1766.
З наведеного вбачається, що спір стосується саме правомірності класифікації митним органом за новим кодом УКТЗЕД товару, що ввозився.
Скаржник зазначає про неодноразову зміну відповідачем коду класифікації товару.
При цьому, маючи право на оскарження рішень відповідача про визначення коду товару, позивач не скористався таким правом, фактично погодившись з визначеним митним органом кодом класифікації.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідачем, з огляду на вищенаведені норми, правомірно проаналізовано рівень митної вартості таких товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено, за результатами якого виявлено, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку № 1766 були затребувані додаткові документи.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що за вищевказаних обставин та наведених норм митного законодавства, митний орган мав підстави для витребування додаткових документів.
В зв'язку з ненаданням Підприємством додаткових документів позивачем (що останнім належним доказом не спростовано) визначено митну вартість за методом шість «резервним» згідно ст.273 МК України, про що винесені спірні рішення про визначення митної вартості від 31.05.2012 р., які містять посилання на таке ж рішення, винесене на підставі ВМД №100200000/2012/485063 від 21 березня 2012 р., яке прийняте Київською регіональною митницею також за резервним методом (а. с.166-172), не оскаржене в судовому порядку і яким визначена митна вартість установки для кондиціонування повітря (в розібраному стані) KG Top 170 виробника WOLF.
Так, відповідно до ст.273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
При цьому, метод № 2 (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не міг бути застосований через те, що ані митний орган, ані декларант не володів інформацією про вартість операції з ідентичними товарами, які продавались на експорт в Україну час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього, тобто цінова база ЄАІС ДМСУ не містила такої інформації і вона не могла бути отримана з інших компетентних джерел.
Метод № 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не міг бути застосований через те, що ані митний орган, ані декларант не володів інформацією про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавались на експорт в Україну і час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього.
Метод № 4 (на основі віднімання вартості) та № 5 (на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосовувався з причин відсутності необхідної цінової інформації.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач довів неможливість послідовного застосування інших методів визначення митної вартості, висновок суду першої інстанції щодо правомірності спірних рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару за резервним методом є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.
Стосовно посилань скаржника на те, що судом першої інстанції проігноровані висновки судово-товарознавчих експертиз щодо ринкової вартості товару, які були надані позивачем при розмитнені 25.05.2012 р. і згідно яких вартість не розмитненого товару (повітрообробної установки), визначена експертом, є меншою ніж вартість, за якою цей товар було придбано Підприємством, колегія суддів зазначає наступне:
За приписами ч.1, ч.2 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Слід зазначити, що з оскарженої постанови вбачається, що судом першої інстанції надавалась оцінка вищевказаним висновкам експерта, згідно якої Митниця правомірно не взяла до уваги висновки товарознавчих експертиз щодо визначення ринкової вартості товарів, які імпортувалися Підприємством, оскільки при проведені експертизи експерти зазначали, що використовували інформацію про ціни та інші споживчі властивості товарів з електронної мережі Інтернет. При цьому, синтезуюча частина висновків експертів не містить посилання на таку інформацію, з чого судом першої інстанції зроблено висновок, не спростований скаржником, що висновки експертів взагалі не містять жодного мотивування щодо визначення ринкової вартості товарів.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим відмову у задоволенні судом першої інстанції позовних вимог Товариства.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Крім того, відповідачем надано клопотання про заміну Кіровоградської митниці Кіровоградської області правонаступником - Кіровоградською митницею Міндоходів з доданням відповідних документів (а. с.223-227), в зв'язку з чим в силу приписів ст.55 КАС України колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Старекспрес" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 1170/2а-2454/12 залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 1170/2а-2454/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко