"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/25707/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Усенко Є.А.
секретар: Бовкун В.В.,
за участю представників Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» - Хімчак Т.В., Ільчук О.С., Державної фінансової інспекції в м. Києві - Конепуди Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві,
про визнання дій протиправними,
У липні 2011 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - Залізниця) звернулося до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві (далі - КРУ) про визнання недійсними та скасування пунктів 2, 4 вимоги КРУ №26-13-14-14/6299 від 9.06.2011 року (далі - Вимога №26-13-14-14/6299) щодо відшкодування на підставі ст.ст. 130-136 КЗпПУ заподіяної шкоди, у розмірі 4995, 02 тис. грн., за рахунок винних осіб і вирішення питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної та/або матеріальної відповідальності.
На обґрунтування позову зазначила, що висновки акту ревізії про порушення п. 15 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 року щодо відсутності оголошення результатів торгів у міжнародному виданні, визначеному уповноваженим органом, чи міжнародній мережі електронного зв'язку, а також завищення розрахунково - закупівельних цін згідно висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» є безпідставними, оскільки Залізницею були залученні до торгів лише підприємства - резиденти України, висновки ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носять інформаційний характер і не можуть бути визначальними.
19 вересня 2011 року постановою Окружного адміністративного суду м.Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року, позов задоволений частково.
Пункти 2, 4 Вимоги №26-13-14-14/6299 визнанні недійсними та скасовані.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що КРУ не довела правомірність прийнятого рішення, п. 2, 4 спірної Вимоги безпідставні.
Державна фінансова інспекція в м.Києві звернулася із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 1.01.2010 року до 29.12.2010 року КРУ здійснила позапланову виїзну перевірку Залізниці щодо виконання нею вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», 10.05.2011 року був складений акт перевірки.
Відповідно до зазначеного акту КРУ встановила порушення п. 15 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 року, а також п. 4 ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 30, п. 1 ст. 3 Закону України «Про здійснення державних закупівель» - відсутність у міжнародному виданні, визначеному уповноваженим органом чи міжнародній мережі електронного зв»язку, оголошення про здійснення закупівель; за результатами порівняльного аналізу ціни, зазначеної у пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі з відомостями ДП «Укрпромзовнішекспертиза», розрахунково-закупівельні ціни на етапі укладання договору перевищили середні ціни.
9 червня 2011 року КРУ подала Залізниці Вимогу № 26-13-14-14/6299 щодо усунення виявлених порушень та зобов'язала Залізницю розглянути акт позапланової виїзної перевірки державних закупівель, розробити належні заходи щодо усунення виявлених порушень і недопустити їх у майбутньому; в порядку ст. ст.130-136 КЗпПУ відшкодувати заподіяну шкоду за рахунок осіб, винних у зазначених порушеннях; посилити контроль при підготовці документів, які стосуються закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти; вирішити питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Залізниця здійснила позапланову закупівлю автоматизованих систем обслуговування пасажирів приміського залізничного транспорту (АС ОППЗТ) та автоматизованих систем керування пасажирськими перевезеннями (АСК ПП.УЗ) на станції Київ-Пасажирський та Північної платформи №1 станції Київ-Пасажирський.
Відповідно до Протоколу засідання тендерного комітету № 193-В від 28.07.2010 року процедура закупівлі устаткування для автоматичного оброблення інформації (турнікети) була здійснена у формі відкритих торгів та погоджена і засвідчена підписами всіх членів тендерного комітету.
Тендерна документація на закупівлю вищезазначеного устаткування затверджена протоколом тендерного комітету № 193-3 від 28.07.2010 року.
Відповідно до пункту 1.6 зазначеної Тендерної документації процедура закупівлі здійснена на підставі Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 921 від 17.10.2008 року (далі - Положення).
Відповідно до листа Укрзалізниці від 12.11.2010 року акцептування тендерної прозиції було погоджено Залізницею з Укрзалізницею на виконання наказу Укрзалізниці № 373-Ц від 21.05.2010 року «Про затвердження Порядку контролю на етапах організації проведення процедур закупівель та договірної роботи з придбання капітальних вкладень».
Договір поставки зазначеного устаткування був укладений 15 листопада 2010 року між Залізницею та ТОВ «Компанія «Імекс Юкрейн».
Відповідно до п. 6 Положення закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб'юторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистриб'юторів.
Згідно з п. 15 Положення у разі, коли у процедурі закупівлі можуть брати участь нерезиденти, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у міжнародному виданні, визначеному уповноваженим органом, чи міжнародній мережі електронного зв'язку в разі, коли очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів - 200 тис. євро; для послуг - 300 тис. євро; для робіт - 500 тис. євро.
Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що замовник, який має намір здійснити відкриті торги за державні кошти, повинен розмістити у міжнародному виданні, визначеному уповноваженим органом, чи міжнародній мережі електронного зв'язку оголошення про заплановану закупівлю лише у тому випадку, коли товари роботи чи послуги не виробляються (не надаються) на території України і необхідно залучати нерезидентів до участі у торгах.
Згідно листу Галузевої служби колії Залізниці від 11.06.2010 року, яка була замовником вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу, потенційними виробниками даної продукції є підприємства, які знаходяться на території України.
Оголошення про здійснення відкритих торгів Залізницею було опубліковано в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 29.06.2010 року.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, Залізницею п. 15 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 року, порушений не був.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.
Визначивши за результатами відкритих торгів найбільш вигідну пропозицію (найдешевшу), 15.11.2010 року Залізницею з ТОВ «Компанія «Імпекс Юкрейн» був укладений договір поставки товарів.
Згідно з річним планом державних закупівель Залізниці на 2010 рік закупівля устаткування для автоматичного оброблення інформації була запланована на загальну суму 13500000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, якщо ціна найбільш вигідної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником для фінансування закупівлі.
Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що висновки ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо середньо-розрахункових рівнів цін на закуплені турнікети, виробництва компанії «КАВА», станом на 1.07.2010 - 1.01.2011 роки носять інформаційних характер, не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення вартості товарів і не можуть бути підставою для розрахунку збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України № 346/1025/685/53 від 19.10.2006 року, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що факт завдання збитків може мати місце лише у випадку здійснення однією стороною зобов'язання витрат, втрати або пошкодження її майна, а також не одержання нею доходів внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що КРУ не були надані належні докази, які підтверджували заподіяння Залізницею зазначених збитків, вимога КРУ щодо відшкодування шкоди є безпідставною.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в м.Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Усенко Є.А.