"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/13238/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Мирнівської селищної ради в особі голови Мирнівської селищної Ради Парасківа Олега Дмитровича, Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, бюджету Миронівської селищної Ради про визнання дій неправомірними, -
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року зміненою постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з Євпаторійської державної податкової інспекції на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 1 000 грн., в іншій частині позову по стягненню моральної шкоди - відмовлено. Відмовлено позивачам в задоволенні позову до Мирнівської селищної Ради в особі голови Мирнівської селищної Ради Парасків Олега Дмитровича, Євпаторійської державної податкової інспекції, бюджету Мирнівської селищної Ради про визнання неправомірними дій Мирнівської селищної Ради по видачі дозволів на право надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та стягненню з водіїв таксі по 1000 грн. за користування таксомоторною стоянкою. Відмовлено позивачам в позові до Мирнівської селищної Ради в особі голови Мирнівської селищної Ради Парасків О.Д., Євпаторійської ДПІ, бюджету Мирнівської селищної Ради про визнання неправомірними дій посадової особи ДПІ м. Євпаторії по виконанню інтересів Мирнівської селищної Ради та надання недостовірних відомостей до суду. Відмовлено в позові до Мирнівської селищної Ради в особі голови Мирнівської селищної Ради Парасків О.Д., Євпаторійської ДПІ, бюджету Мирнівської селишної Ради про стягнення з Мирнівського селищного бюджету на користь підприємства "ЮВМ-Автосервіс" матеріальної шкоди спричиненої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_5, яка пов'язана з витратами на відрядження. Відмовлено також позивачам в задоволенні позову до Мирнівської селищної Ради в особі голови Мирнівської селищної Ради Парасків О.Д., Євпаторійської ДПІ, бюджету Мирнівської селищної Ради про стягнення з Мирнівського селищного бюджету на користь підприємства "ЮВМ-Автосервіс" моральної шкоди в сумі 20 000 грн. спричиненої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_5
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачі звернулися з касаційною скаргою, у якій просять рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, приватне підприємство «ЮВМ-Автосервіс» діє на підставі Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України № 334779 та має право на внутрішні перевезення пасажирів та їх багажу на таксі. Строк ліцензії з 11.04.2007р. до 10.04.2012 року. До ліцензії додається ліцензійна картка.
Згідно наказу №5 від 15.05.2007 року на підставі трудової угоди від 14.05.2007 року, ОСОБА_5 було прийнято на роботу водієм до приватного підприємства «ЮВМ-Автосервіс» в м. Євпаторії з закріпленням за ним транспортного засобу «Шевролет» державний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_5 здійснював свою діяльність як водій ПП «ЮВМ-Автосервіс» на підставі шляхового листа службового легкового автомобіля № 000546 з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, у зв'язку з чим йому було видано посвідчення про відрядження.
Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим 14.09.2009 року ОСОБА_5, працюючи водієм ПП «ЮВМ-Автосервіс» притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.164 КУАП, за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року № 1184 «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» ст.4 п.87, а саме - надання платних послуг з перевезення пасажирів на автомобілі «Шевролет-Авео» у с. Мирному м. Євпаторії АР Крим, без дозволу на розміщення, яке видається Мирнівською селищною радою м. Євпаторії на «таксомоторній зупинці місця зупинки таксі» та накладено стягнення в сумі 680 грн. без конфіскації транспортного засобу.
Постановою Апеляційного суду АР Крим від 17.11.2009 року постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.09.2009 року скасовано. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст.164 ч.1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Задовольняючи позов в частині стягнення на користь ОСОБА_5 1000 грн. моральної шкоди, суди попередніх інстанцій вказали на те, що оскільки позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі матеріалів, наданих суду ДПІ в м.Євпаторії, він поніс моральні страждання та переживання.
Так, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Як вірно враховано судами, позивачем не зазначено, в чому саме полягала моральна шкода шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди. Крім цього, позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Державної податкової інспекції в м.Євпаторії і моральними стражданнями ОСОБА_5
Крім того, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що вимоги позивачів відносно визнання дій посадової особи Державної податкової інспекції в м.Євпаторії, задоволенню не підлягають, оскільки посадові особи Державної податкової інспекції в м.Євпаторії є державними службовцями і в своїй роботі керуються Конституцією та іншими актами законодавства України, а також, добросовісно виконують свої службові обов'язки відносно недопущення порушень прав та свобод громадян.
Тому, дії посадової особи податкової міліції щодо складання протоколу є такими, що відповідають діючому законодавству, а саме - Закону України „Про міліцію", Закону України „Про Державну податкову службу", яким зокрема посадовим особам податкової міліції надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови в іншій частині позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особо дізналась або новина була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає ода із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому законом.
Як встановлено судами, представник Мирнівської селищної Ради наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду як на підставу для відмови в задоволені позову.
Поряд з цим, вимоги позивачів відносно визнання дій Мирнівської селищної Ради по стягненню з водіїв таксі по 1 000 грн. в рік з кожного за користування таксомоторною стоянкою неправомірними, не підлягають задоволенню, оскільки є рішення Мирнівської селищної Ради від 29.05.2009р. № V/38-11 про внесення зміни до Правил благоустрою території смт. Мирний, затверджених рішенням від 16.02.2007 № V/14-07 (із змінами та доповненнями), яке на час розгляду судами попередніх інстанцій не скасовано, а тому є діючим.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: