"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/19496/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011
у справі № 2-а-2127/10/1070 Київського окружного адміністративного суду
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ОДПІ)
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таітіан Ноні Інтернешнл України»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.10.2009 № 0000491710/2/1433.
У касаційній скарзі Ірпінська ОДПІ Київської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Позивач та третя особа не скористались своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 27.04.2009 № 686/171/НОМЕР_1, про порушення позивачем норм ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за ІІ квартал 2007 та 2008 на загальну суму 37614,05 грн., у зв'язку з тим, що позивач отримувала доходи від діяльності, яка не вказана у свідоцтві про сплату єдиного податку.
На підставі висновків акта перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2009 № 0000491710/2/1433 про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 24038,54 грн. (основний платіж).
У судовому процесі встановлено, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності здійснювала діяльність за наступними видами діяльності: у 2007 році: діяльність у сфері інформатизації (КВЕД 72), виробництво інших харчових продуктів (КВЕД 15), виробництво готових кормів для тварин (КВЕД 15.7.0), оптова торгівля та посередництво в оптовій сфері (КВЕД 51), допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва та страхування (КВЕД 67) та у 2008 році: виробництво інших харчових продуктів (КВЕД 15), виробництво готових кормів для тварин (КВЕД 15.7.0), оптова торгівля та посередництво в оптовій сфері (КВЕД 51) та консультування з питань комерційної діяльності та управління (КВЕД 74.14.0).
Як встановлено у судовому процесі, на підставі договору від 01.02.2008 № 1765727, укладеного між позивачем та ТОВ «Таітіан Ноні Інтернешнл України», позивач надавала послуги у сфері підтримки та сприяння продажам продукції компанії. Пунктом 1 цього договору визначено, що вказані послуги полягають у, зокрема, але не виключно, інформуванні споживачів про компанію та її продукцію шляхом організації презентації або іншими способами, у консультуванні незалежних консультантів з питань системи маркетингу продукції компанії з метою збільшення обсягів продажу. За висновками податкового органу, вказані послуги відносяться до такого виду діяльності як: вивчення потенційних можливостей ринку, попиту та потреб споживачів з метою, поліпшення збуту та розроблення нових видів продукції, включаючи статистичний аналіз результатів, вивчення суспільної думки щодо політичних, економічних та суспільних питань, а також статистичний аналіз результатів - КВЕД 74.13.0, що і стало підставою для висновку про здійснення позивачем діяльності не відображеної у свідоцтві про сплату єдиного податку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Згідно із абзацом 8 пункту 2 цього Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
На підставі досліджених у судовому процесі доказів, оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що послуги, які позивач надавала ТОВ «Таітіан Ноні Інтернешнл України» відповідають такому виду діяльності як консультування з питань комерційної діяльності та управління (КВЕД 74.14.0), який був вказаний у свідоцтві про сплату єдиного податку позивача, а нормами Указу № 727/98 передбачено право платника єдиного податку здійснювати декілька видів діяльності без обмеження їх кількості, за виключенням тих видів діяльності, заборона на здійснення яких, при перебування на єдиному податку, визначена нормами Указу № 727/98 або законів України.
З огляду на викладене, оспорюванне податкове повідомлення-рішення від 01.10.2009 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 24038,54 грн. є таким, що прийнято із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, отже підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: Н.Є. Блажівська
М.В.Сірош