03 лютого 2014 р. Справа № 818/8394/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 818/8394/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
24.10.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії податкового органу по неприйняттю податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2013 року, зобов"язати відповідача визнати податкову декларацію позивача з податку на прибуток за 1 піврічя 2013 року як податкову звітність.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року було частково задоволено позов.
Визнані неправомірними дії податкового органу щодо неприйняття податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2013 року.
Зобов"язано податковий орган прийняти податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2013 року від 08.08.2013 року.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подали апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
22.07.2013 року наказом №1 було розпочато діяльність відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області.
08.08.2013 року позивачем за допомогою засобів електронного зв"язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2013 року з заначенням найменування органу державної податкової служби до якої подається декларація - ДПІ у м.Сумах.
Відповідно до квитанції №2 вказана декларація була отримана податковим органом 8 серпня 2013 року о 11 годині 13 хвилині.
12 серпня 2013 року листом №1872/10/18.5-27 відповідача було повідомлено про те, що декларація з податку на прибуток підприємства вважається неподаною у зв"язку з порушенням п.48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: зазначенням невірної назви органу податкової служби.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що дії податкового органу щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2013 року пілся отримання позивачем квитанції №2 про прийняття згаданої декларації не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв"язку, завтредженого наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п.48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна міститит такі обов"язкові реквізити, зокрема, найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.
Пунктами 49.1, 49.3, 49.15 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків , в один із таких способів: особисто платник податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв"язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв"язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПК України та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв"язку, завтредженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 року наведені поняття наступних термінів, а саме:
квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;
квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;
подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді;
Пунктом 7 згаданої вище Інструкції зазначено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:
його відповідність затвердженому формату (стандарту);
підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис";
чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).
Пунктом 7 розділу Ш даного наказу передбачено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);
після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;
після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем після направлення електронними засобами зв"язку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року до податкового органу була отримана квитанція №2 з відміткою про прийняття та часом отримання 08.08.2013 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу, що виразились у направленні до позивача листа з відміткою про неприйняття податкової декларації за 1 квартал 2013 року, оскільки дії податкового органу не відповідають приписам вказаної вище наказу.
Разом з тим, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії податкового органу щодо неприйняття податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2013 року та зобов"язання податковий орган прийняти податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2013 року від 08.08.2013 року.
Наведені позовні вимоги, колегія суддів, вважає що варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмову у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату; та визнання податкової декларації позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року такою, що подана 08.08.2013 року, з наступних підстав.
Абзацом 1 п.49.9 статі 49 ПК України зазначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. зобов"язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Пунктом 49.8 ст.49 ПК України передбачено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов"язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов"язкових реквизитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пункт 49.10 статі 49 ПК України каже, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від"ємного значення об"єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов"язань тощо) забороняється.
Право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача передбачено абзацем десятим частиною другою статті 162 КАС України.
Наведена вище норма каже, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних поноважень.
За таких підстав, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправною відмову відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року, поданої позивачем 08.08.2013 року, та визнання податкової декларації позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року такою, що подана 08.08.2013 року.
Вказані дії виразились у направленні до позивача листа від 12.08.2013 року №1872/10/18.5-27.
Апеляційна скарга містить посилання на неправильне зазначення позивачем у найменуванні податкового органу назви та не спростовує висновків суду.
Судом першої інстанції були неправильно застосовані приписи статті 49 Податкового кодексу України, тому судове рішення підялгає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 818/8394/13-а скасувати в частині задоволення позову.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш".
Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року такою, що подана 08.08.2013 року.
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року по справі №818/8394/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.