Справа № 2-а-1283/2009 р.
27 травня 2009 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Терещенко О.І.
при секретарі Павленко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та поновлення строку для звернення до суду,
05.05.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови від 11 лютого 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300 грн. В постанові зазначено, що ним було порушено п.12.4 Правил дорожнього руху України і це порушення зафіксоване приладом «ВІЗИР» з серійним номером НОМЕР_1 . Постанову йому вручив сусід ОСОБА_2 23 квітня 2009 року. Вважає таку постанову незаконною, оскільки фото, що додано до постанови, не підтверджує, що саме його автомобіль рухався з перевищенням швидкістю руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 . заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду направив висновок за матеріалами перевірки адміністративного позову гр. ОСОБА_1 . Згідно вищезазначеного висновку відповідач вказані в позові ОСОБА_1 . факти заперечує з наступних підстав. Факт допущеного правопорушення підтверджується фіксацією, зробленою спеціальним технічним приладом «Візир» № НОМЕР_1 . Згідно ст. 14-1 КУпАП для фіксації порушення ПДР використовуються працюючі в автоматичному режимі спеціальні технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, яким є прилад «Візир». Відповідно до ч.6 ст 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 . показав, що проходячи повз будинку сусіда ОСОБА_1 . побачив листа, який лежав долі на землі, адресованого ОСОБА_1 . Забрав конверт з собою з метою віддати сусіду, коли той з'явиться навідатись до будинку, адже останній там не проживає. 23 квітня 2009 року він віддав конверт ОСОБА_1 ., коли той в черговий раз приїхав наглянути за господарством.
Заслухавши позивача, свідка ОСОБА_2 ., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 11 лютого 2009 року ст. інспектором ДПС із ЗС УДАІ УМВС України в Сумській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 винесено постанову серії НОМЕР_2 , якою на позивача ОСОБА_1 . накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 11 лютого 2009 року о 8 год. 36 хв. в населеному пункті Синяк на 28 км автодороги Суми-Путивль-Глухів водій ОСОБА_1 . керував автомобілем марки «ВАЗ 21112» д.н. НОМЕР_3 та рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті. Таким чином ОСОБА_1 . порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
23 квітня 2009 року позивач отримав від свого сусіда ОСОБА_2 конверт з постановою серії НОМЕР_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.10 Закону України „Про міліцію”, яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них (п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції(ч.2).
Стаття 11Закону України „Про міліцію” передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів (п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється (п.13.4).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що правопорушення було зафіксоване спеціальним контрольно-вимірювальним приладом „ВІЗІР”, фото з якого є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також, що правопорушення було вчинене в межах населеного пункту, де рух дозволяється зі швидкістю 60 км/год. Але ці заперечення не спростовують доводів позивача.
Крім того, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України „Про міліцію”, Закону України „Про дорожній рух”, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 6 травня 2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
У відповідності до ст.ст 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Крім того, на фотографії, де зафіксований автомобіль позивача, не зрозуміло, який саме з двох автомобілів перевищує швидкість, так як обидва транспортні засоби рухаються поруч (а.с.3).
За таких обставин суд вважає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Позивач дізнався про винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП 23 квітня 2009 року, а до суду звернувся з позовом 05.05.2009 року, тобто з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду. Причиною пропуску даного строку ОСОБА_1 . є те, що за адресою, на яку надійшла постанова, позивач не проживає. Конверт з постановою отримав від сусіда ОСОБА_2 ., який довів це в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач на відмові у позові за пропуском строку звернення до суду не наполягає, тому суд вважає, що підстав для відмови у задоволенні позову позивачу за пропуском строку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14-1, 251, 258, 293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд -
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії НОМЕР_2 ст. інспектора ДПС із ЗС УДАІ УМВС України в Сумській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 11 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія вірно:
Суддя Білопільського районного суду Терещенко О.І.