Справа № 2-а-1071/2009р.
11березня 2009 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Терещенко О.І.
при секретарі Подибайло Л.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
02 лютого 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила доньку Камілу. З березня місяця 2007 року управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації їй була призначена допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачка вважає, що згідно діючого законодавства України, розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначеної їй відповідачем з березня 2007 року, повинен бути значно вищий, ніж той, що був виплачений протягом 2007-2008 років. Сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною з березня 2007 року по листопад включно 2008 року становить 7450 грн. 97 коп. Добровільно відповідач відмовляється сплатити всі належні кошти, тому вона звернулась з позовом до суду.
В судове засіданні позивачка ОСОБА_1 не з»явилась . Її представник ОСОБА_2 . підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 . в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 . позов не визнала, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виходячи з цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Згідно Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року втратив чинність лише абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким визначено розмір виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З 1 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується позивачці відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до п. 3 розділу УІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно яких розмір зазначеної допомоги дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким визначено розмір виплати одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не стосується. Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці нараховувалась і виплачувалась у відповідності до вимог діючого законодавства. А тому представник відповідача ОСОБА_3 . просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку Камілу, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9).
Допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_1 з 1 березня 2007 року виплачує відповідач (а.с.11).
Стаття 22 Конституції України закріплює принцип гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім'ї.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 12 червня 2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі, встановленому абзацом 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було призупинено, а тому відповідач проводив відповідні виплати згідно зазначеного вище порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.
Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність.
Відповідно до п. 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з 1 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що передбачена ст. 15 цього Закону», надається у розмірі, який дорівнює різниці між 50% встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Кабінет Міністрів України щорічно в Законах України про Державний бюджет передбачає кошти, необхідні для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 12 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт виплати відповідачем позивачці ОСОБА_1 допомоги щомісячно у розмірі 144 грн.10 коп.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати і сплачувати позивачці протягом 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розмір такої допомоги було змінено.
Надаючи перевагу Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, тобто немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки, які стосуються нарахування і виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2008 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки відповідач по справі протягом 2008 року діяв у відповідності з діючим законодавством.
Зважаючи на вищевикладене, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначена позивачці у 2008 році в розмірі 144 грн. 10 коп. щомісячно відповідно до вимог чинного законодавства.
Розмір допомоги, визначений п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. неконституційним не визнавався, а отже є чинним.
Таким чином, суд вважає, що за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня включно 2007 року відповідачем проводились виплати позивачці, які не відповідають діючому законодавству, а у 2008 році виплати проводились належним чином, про що викладено було вище.
Крім того, згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 . зазначила, що ОСОБА_1 та їй ще у 2006 році було відомо про те, що допомога по догляду за дитиною була повинна виплачуватись у більшому розмірі, ніж виплачував відповідач.
Таким чином, суд приходить до висновку, що про порушення прав та інтересів позивачки ОСОБА_1 . відповідачем останній було відомо ще у 2006 році, а тому вона пропустила річний строк для звернення до суду з даним позовом. Клопотань про поновлення пропущеного строку суду ОСОБА_1 . не заявляла. Представник відповідача ОСОБА_3 . наполягала на відмові у задоволенні позову позивачці у зв»язку з пропуском строку позовної давності.
Тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову щодо нарахування виплат з 9 липня по 31 грудня 2007 року за пропуском строку позовної давності, а щодо виплат по догляду за дитиною з березня по 9 липня 2007 року та з січня по грудень 2008 року - за їх безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 11, 69,94, 99-102, 104, 159, 160, 163, 167 КАСУ, суд,
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні адміністративного позову до Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трьох років з березня 2007 року по листопад 2008 року .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Білопільський районний суд Сумської області.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: підпис
Вірно:Суддя
Білопільського районного суду Терещенко О.І.