Справа № 22ц-1102/2009 Головуючий у 1інст. - Гордійко Ю.Г.
Доповідач - Литвиненко І.В.
26 травня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді
ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів:
ЄВСТАФІЇВА О.К., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі з участю
Штупун О.М. ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 квітня 2009 року про задоволення заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду через порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 квітня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль ВАЗ-210934-20, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1
Апелянт зазначає, що при задоволенні заяви про забезпечення позову судом не було враховано того, що даний автомобіль знаходиться в заставі у фінансової установи, що відомості про відсутність роботи, доходу та іншого майна не відповідають дійсності. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що 01.04.2009 року Страховою компанією „Країна” на ім'я позивача було перераховано 16074,87 грн. страхового відшкодування, розмір шкоди, яку позивач просить відшкодувати становить 8496,22 грн, а вартість автомобіля, на який було накладено арешт - 39950 грн, що є не співмірним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд виходив з того, що відповідач на даний час ніде не працює, доходів не отримує, майно, яке належить йому на праві власності, крім автомобіля, відсутнє і єдиним можливим способом виконання рішення суду в майбутньому може бути звернення стягнення на транспортний засіб.
Проте, такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам процесуального законодавства.
Так, відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В зазначеній нормі закону передбачено, що заява про вжиття заходів забезпечення позову повинна бути мотивована, а суд, як зазначено роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову”, має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись , в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та дані про особу відповідача.
Розглядаючи заву ОСОБА_2, суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи дійсно існує реальна загроза невиконання рішення суду, яке матеріальне становище відповідача і якими доказами всі ці обставини підтверджені.
Заперечуючи доводи позивача, ОСОБА_1 вказав, що він є підприємцем, автомобіль йому необхідний для виконання роботи і надав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця з датою реєстрації 12.12.2008 року (а.с. 68) та копією свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 рік (а.с. 69). Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суду про те, що він на праві власності має частину квартири і земельну ділянку.
Також, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд повинен враховувати співмірність позовних вимог та майна, на яке накладається арешт. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені на суму 29459,35 грн., з яких ВАТ „СК „Країна” відповідно до платіжного доручення № 987 від 01.04.2009 року (а.с. 83) виплатило позивачу 16074,87 грн. в рахунок відшкодування шкоди, а згідно до договору застави (а.с. 63) вартість автомобіля відповідача становить 39950 грн.
Крім того, наклавши арешт на автомобіль відповідача, який перебуває в заставі у ТОВ „ПростоФінанс” до 2012 року, суд не забезпечив реального виконання можливого рішення суду, оскільки на заставлене майно не могло бути звернуто стягнення без згоди заставодержателя.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу з цього питання , якщо воно вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин та враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза неможливості виконання судового рішення в разі задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з винесенням ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення прозову.
Керуючись ст.ст. 303, 304 307, п.2 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 квітня 2009 року скасувати.
В забезпеченні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді :