Справа № 33-154/2009 р. Головуючий у І інстанції - Грушко О.П.
Категорія - ч. 3 ст. 130 КУпАП
02 червня 2009 року м. Чернігів
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Борисенко І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2009 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Верба, Коропського району, Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, не одружений, не працюючий, раніше притягувався до адміністративної відповідальності: 25.06.2008 року Коропським р/с за ст. 130 ч. 2 КУпАП до штрафу на користь держави у сумі 500,00грн; 23.04.2008 року Коропським р/с за ст. 130 ч. 2 КУпАП до позбавлення права керування всіма видами транспортними засобами строком на 2 роки,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керувати всіма транспортними засобами строком на 6 років з оплатним вилученням транспортного засобу - ГАЗ 53 д.н.з. НОМЕР_1.
Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він, 05 квітня 2009 року о 13 год. 20 хв. в смт. Понорниця по вул. Лесі Українки, Коропського району, Чернігівської області, всупереч вимогам п. 2.9 ПДР України, керував транспортним засобом - автомобілем ГАЗ 53 д.н.з. НОМЕР_1, будучи при цьому двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами огляду із застосуванням трубки „Контроль тверезості”, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову. Вказує, що транспортний засіб належить не йому, а іншій особі.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ст. 130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння щодо особи, яка двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
З протоколу № 878569 про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в результаті продуву трубки „Контроль тверезості” проба виявилася позитивною. Даний протокол був складений в присутності двох свідків (а.с. 2).
В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив про те, що випив 500,00 грам горілки, а потім керував автомобілем. З результатами огляду із застосуванням трубки „Контроль тверезості” погодився.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння двічі на протязі року: 23.04.2008 року та 25.06.2008 року за ст. 130 ч.2 КУпАП України.
Суд обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, як такого, що двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті 130 ч.3 КУпАП і підстав для скасування прийнятого судового рішення не вбачається.
Стосовно доводів скаржника ОСОБА_1 про неналежність йому автомобіля ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1, яким він керував у стані алкогольного сп'яніння, то вони не заслуговують на увагу, оскільки останній будь-яких доказів стосовно того, що автомобіль належить не йому, в іншій особі, а керував він ним лише на підставі довіреності суду не надав.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Борисенко