Справа № 22ц-1127/2009
Головуючий у 1-й інстанції -Шляхов В.І.
Категорія - цивільна
Доповідач - Шемець Н.В.
27 травня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді
РЕДЬКИ А.Г.,
суддів:
ГУБАР В.С., ШЕМЕЦЬ Н.В.,
при секретарі:
РАЧОВІЙ І.І.,
з участю:
ОСОБА_1, представника ДП „Добрянське лісове господарство”- Котляр О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства „Добрянське лісове господарство” на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Добрянське лісове господарство” про зобов”язання нарахувати недоотриману заробітну плату -,
В апеляційній скарзі державне підприємство „Добрянське лісове господарство” просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду від 30 березня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов”язання відповідача провести перерахунок заробітної плати позивача за період з 02 серпня 2001 року по 30 березня 2009 року з врахуванням 30% надбавки до посадового окладу за вислугу років(стажу педагогічної роботи) та проіндексувати нараховані доходи, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини вимог.
Апелянт вважає рішення суду в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим у зв”язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що у колективному договорі, укладеному ДП „Добрянське лісове господарство” на 2008-2012 роки, положення якого повністю відповідають вимогам ст.57 Закону України „Про освіту”, ст.ст. 15, 17 Закону України „Про оплату праці”, вимогам Закону України „Про колективні договори і угоди”, передбачено виплату надбавок працівникам підприємства за вислугу років за наявності безперервного стажу від 15 років і більше - у розмірі 30% тарифної ставки. ОСОБА_1 щомісячно отримувала зазначену надбавку саме за педагогічний стаж, а рішенням суду зобов”язано виплачувати надбавку за вислугу років у подвійному розмірі.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивачка з 07 жовтня 1968 року по 04 квітня 1974 року та з 20 липня 1976 року по даний час працює вихователем дитячого садка Добрянського лісгоспзагу (нині ДП „Добрянське лісове господарство).
Дитячий садок ДП „Добрянське лісове господарство” є відомчим і не є юридичною особою.
Задовольняючи вимоги позивачки про зобов”язання відповідача провести перерахунок її заробітної плати з врахуванням зазначеної надбавки, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачем безпідставно не нараховувалася гарантована державою та законодавством виплата та не визнав обгрунтованими доводи відповідача про дотримання права позивачки на належну оплату праці через умови колективного договору.
Такий висновок суду узгоджується з наявними матеріалами справи та відповідає нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до положень ч.1 ст.57 Закону України „Про освіту” держава забезпечує виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 20 років - 30 відсотків.
Дія даного закону поширюється на всі види навчальних закладів, а ст. 57 Закону не робить винятків щодо гарантій педагогічним працівникам.
Законом України „Про дошкільну освіту” визначено, що права та обов”язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти визначаються Законом України „Про освіту”, цим Законом та іншими нормативно- правовими актами - ст.29.
Ст.30 цього Закону передбачено, що оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників дошкільних навчальних закладів здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.
Право позивачки на отримання 30% надбавки за вислугу років як педагогічного працівника згідно ч.1 ст.57 Закону України „Про освіту” відповідачем не заперечується.
Апелянт посилається на ту обставину, що він за спірний період виплачував позивачці надбавку за вислугу років згідно колективних договорів за 2000-2005р.р., 2005-2007р.р. та 2008-2012 р.р. і відповідних Положень про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років робітникам Добрянського держлісгоспу.
Так, п.4.15 колективного договору за 2000-2005р.р встановлено, що винагорода за вислугу років виплачується працівникам щомісячно, а п.4.16 визначає, що розмір виплати винагороди, допомоги, доплат залежить від безперервного стажу роботи на даному підприємстві.
Положенням про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років робітникам Добрянського лісгоспу до колективного договору на 2000-2005 р.р., зокрема, передбачено: виплата винагород за вислугу років проводиться щомісячно усім постійним робітникам лісгоспу; розмір винагороди залежить від стажу роботи та кваліфікації працівника; сума винагороди визначається перемноженням місячної тарифної ставки/окладу/ робітника на стажовий коефіцієнт; при рахуванні середнього заробітку одноразова винагорода за вислугу років не нараховується; керівнику підприємства надано право знижувати розмір даної виплати за порушення трудової чи виробничої дисципліни; в безперервний стаж включається, в тому числі, час безперервної роботи на підприємстві, навчання в профтехучилищах, час роботи на виборних посадах. Розмір винагороди за наявності безперервного стажу від 15 років і більше становить 30% до тарифної ставки.
Аналогічні положення містяться в колективних договорах на 2005-2007 р.р., 2008-2012 р.р. та Положеннях про порядок виплати одноразової допомоги за вислугу років.
Аналіз ч.1 ст.57 Закону України „Про освіту”, Постанови КМ України №78 від 31 січня 2001 року, якою затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, дає суду підстави вважати, що надбавка за вислугу років педагогічним працівникам, порядок її нарахування та виплати за своєю правовою сутністю відрізняється від надбавки за вислугу років, що виплачував відповідач по даній справі, і вони не є тотожними.
Відповідач виплачував надбавку за безперервний стаж роботи на даному підприємстві, а надбавка за вислугу років позивачці згідно ст.57 Закону України „Про освіту” є надбавкою за педагогічний стаж роботи педагогічному працівнику дошкільного закладу освіти.
Такої надбавки відповідач позивачці не виплачував, докази про таку виплату в матеріалах справи відсутні.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_1 в цій частині.
Враховуючи, що суд ухвалив рішення згідно заявлених позивачкою вимог, остання рішення не оскаржує, апеляційний суд в силу положень ч.1 ст.300 ЦПК України перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тому апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства „Добрянське лісове господарство” - відхилити.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: