вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
12.05.09
Справа №2а-4971/09/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Ялтинського міського голови ОСОБА_1
до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим
про визнання протиправними дій та скасування постанови
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2., представник,довіреність №НОМЕР_1
від відповідача - ОСОБА_3., представник, довіреність № НОМЕР_1
Суть спору: Ялтинський міський голова ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дій державного виконавця та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби АР Крим від 16.03.2009 року про накладення штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2009 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та пояснив, що постанова про накладення штрафу від 16.03.2009 року винесена на підставі та у межах Закону України «Про виконавче провадження», тому підстав для її скасування не має.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Ялтинським міським судом 25.09.2008 р. був виданий виконавчий лист № 2-а-558/2008 про зобов'язання боржника Ялтинської міської ради розглянути заяву ОСОБА_4 про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на черговій сесії та розглянути питання про надання згоди на складення проекту відводу земельної ділянки на території Ялтинської міської ради орієнтовною площею 0,06 га.
На підставі виконавчого листа № 2-а-558/2008 головним державним виконавцем ОСОБА_5 02.10.2008 року було відкрито виконавче провадження та боржника - Ялтинську міську раду було попереджено, що у разі невиконання рішення суду у семиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження з боржника буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 850,00 грн.
Судом встановлено, що боржником Ялтинською міською радою у встановлений державним виконавцем семиденний строк добровільно зазначене рішення суду не виконано.
У зв'язку з цим, постановою від 16.03.2008 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим ОСОБА_5 за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа Ялтинського міського суду АР Крим № 2-а-558/2008 від 25.09.2008 року на Ялтинського міського головуОСОБА_1а було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., та попереджено про відповідальність згідно ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 382 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності постанови про накладення штрафу, винесеної державним виконавцем, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи прийнята зазначена постанова на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони (стягував та боржник), представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Права та обов'язки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Здійснюючи свої обов'язки державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження», вони повинні бути повними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.
Відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Реалізуючи зазначено право Ялтинський міський голова звернувся з позовом до суду про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу.
Судом встановлено, що відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення), районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті, районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з частиною 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, виключно міська рада має повноваження на надання згоди на розробку проекту землевпорядкування по відводу земельної ділянки, а рішення ради з цього питання приймається на сесії.
Повноваження сільського, селищного, міського голови встановлені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні», відповідно до якої він організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
Таким чином, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2008 року Ялтинський міський голова ОСОБА_1.. був зобов'язаний організувати роботу міської ради для вирішення цього питання шляхом скликання сесії та включення питання про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання згоди на складення проекту відводу земельної ділянки, провести пленарне засідання ради та підписати рішення ради.
Судом встановлено, що ці обов'язки позивачем виконані в повному обсязі.
В матеріалах справи є витяг з протоколу 21-ої сесії Ялтинської міської ради АР Крим 5-го скликання від 11.11.2008 року № 425/05, відповідно до якого 07.10.2008 року радою було розглянуто питання щодо надання дозволуОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою передачею у власність, на землях Ялтинської міської ради. Однак, рішення радою не було прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.
Таким чином, суд враховує, що відповідач притягнув до відповідальності за статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» неналежну особу Ялтинського міського голову, який не мав передбачених законом повноважень безпосередньо виконати рішення Ялтинського міського суду, та не вирішив питання про притягнення до відповідальності безпосередньо боржника Ялтинської міської ради, яка мала повноваження та зобов'язана була виконати рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» невиконання виключно законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з частиною 4 статті 71 КАС України суб'єкт владних повноважень зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.
Судом встановлено, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, будь-яких доказів по справі, які підтверджують правомірність прийнятого рішення про накладення на Ялтинського міського голову штрафу за невиконання рішення суду надано не було.
Правопорушення, передбачене статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає наявність ознак протиправної бездіяльності боржника, яка виражається у невиконанні без поважних причин певних дій, які можуть бути виконані лише боржником.
У судовому засіданні ознак цього правопорушення в діях Ялтинського міського голови встановлено не було, оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження по справі від 02.10.2008 року виключно боржник Ялтинська міська рада зобов'язана виконати рішення суду. В зазначеній постанові Ялтинський міський голова не зобов'язаний вчиняти будь-які дії. Крім того, в постанові про накладення штрафу державний виконавець також не зазначив, які саме дії не вчинив Ялтинський міський голова та якими рішеннями він зобов'язаний був вчинити дії по виконанню рішення Ялтинського міського суду АР Крим.
Відповідно до частини 2 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання вимог державного виконавця суд застосовує до боржника штрафні санкції, а таким боржником являється не Ялтинський міський голова, а Ялтинська міська рада.
Суд враховує, що в зазначеному випадку на правовідносини Ялтинського міського голови та Ялтинської міської ради не розповсюджуються норми частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками або органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих ним законом.
Судом встановлено, що Ялтинський міський голова керівником Ялтинської міської ради не є. Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Судом також встановлено, що до повноважень міського голови, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» надання згоди на розробку проекту землевлаштування по відводу земельної ділянки не відноситься. Приймаючи до уваги, що це є виключною компетенцію Ялтинської міської ради, яка не може бути передана іншим субєктам, ОСОБА_1. не може бути визнаний в цих правовідносинах як представник боржника - юридичної особи, який має право здійснювати такі дії на засадах представництва.
Відтак, суд вважає, що дії Ялтинського міського голови, вчинені ним на виконання виконавчого листа № 2-а-558/2008 від 25.09.2008 року, виключають ознаки протиправності як підстави винесення постанови про накладення штрафу.
З огляду на зазначене вище, постанова про накладення штрафу на Ялтинського міського голову ОСОБА_1. суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та протиправною.
Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюючи свої обов'язки державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Таким чином, законодавцем не передбачено право державного виконавця самостійно змінювати спосіб і порядок виконання рішення суду.
В порушення зазначеної норми Закону державний виконавець в постанові про накладення штрафу від 16.03.2009 року зобов'язав Ялтинського міського голову виконати виконавчий лист Ялтинського міського суду шляхом розгляду заяви ОСОБА_4 про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на черговій сесії та розглянути питання про надання згоди на складення проекту відводу земельної ділянки на території Ялтинської міської ради орієнтовною площею 0,06 га.
Приймаючи до уваги, що державний виконавець в цій частини фактично самостійно змінив спосіб та порядок виконання рішення суду, зобов'язав Ялтинського міського голову ОСОБА_1. вчинити дії, що не входять до його компетенції, а віднесено до виключної компетенції Ялтинської міської ради, постанова про накладення штрафу і з цих підстав не відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 34 статті 26, статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
На підставі викладеного, суд вважає, що рішення відповідача про накладення штрафу на Ялтинського міського голову не може бути визнане таким, що вчинено на підставі, у межах повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тому позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 18.05.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК щодо накладення штрафу на Ялтинського міського головуОСОБА_1а за ухилення від виконання виконавчого листа Ялтинського міського суду № 2-а-558/2008 від 25.09.2008 року.
3. Визнати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК від 16.03.2009 року про накладення штрафу на Ялтинського міського головуОСОБА_1а за ухилення від виконання виконавчого листа Ялтинського міського суду № 2-а-558/2008 від 25.09.2008 року протиправною та скасувати.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.