Постанова від 25.03.2009 по справі 22-а-12215/08

Справа № 22-а-12215/08 Головуючий у І-ій інстанції: Федчишен С.А.

№2-а-1552/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року позивачі звернулися до суду з позовами до відповідачів про стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2004-2007 роки, вказуючи, що вони є учасниками війни та членами сім»ї загиблих і згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги, проте відповідачами зазначена допомога виплачена в значно меншому розмірі.

06.11.07. Ленінським районним судом м. Вінниці постановлено ухвалу про об'єднання в одне провадження справ за вище вказаними позовами.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року в задоволенні позовів - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року та задовольнити її вимоги в повному обсязі, зокрема стягнути разову грошову допомогу за 2005-2007 роки.

Заперечень на апеляційну скаргу від відповідачів до суду не надходило.

В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, колегію суддів, досліджуються обставини справи, які стосуються лише позивача, ОСОБА_1

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 06.11.2004р. УПСЗН Ленінської райради, а тому відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Разова щорічна грошова допомога позивачу була нарахована відповідно до Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік» у наступних розмірах: за 2005-2006 роки - 50,00 грн., за 2007 рік - 55,00 грн.

Вказані виплати були здійснені з урахуванням обмежень, передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005-2007 роки, яким було зупинено дію положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зазначеним категоріям осіб та встановлений інший розмір такої виплати, виходячи із обсягів видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки у липні 2007 року, тобто з порушенням встановленого законом річного строку звернення.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Матеріалами справи встановлено, що представники відповідача наполягали на відмові у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено передбачений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду з позовом про стягнення недоотриманих сум разової щорічної грошової допомоги за 2005 рік та правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Що ж стосується позову в частині стягнення щорічної грошової допомоги за 2006 рік, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також вірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки дію ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій на 2006 рік зупинено згідно із Законом України № 3235-IV від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не переглядався на відповідність Конституції України, тому до спірних правовідносин за 2006 рік не могла бути застосована норма ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, оскільки у зазначений період вона не діяла.

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції при розрахунку суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік мав керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

За таких обставин, з врахуванням законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент здійснення виплати у сумі 410,06 грн. та отриманих позивачем 55,00 грн., судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь недоплаченої грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік у сумі 1 175,18 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року - скасувати в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 і в цій частині постановити нове рішення, яким частково задовольнити позов ОСОБА_1.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік у розмірі 1 175,18 грн. (одну тисячу сто сімдесят п'ять гривень 18 копійок).

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2007 року - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Ленінського районного суду м. Вінниці.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Судді:

Постанова виготовлена в повному обсязі 31.03.09.