Справа № 22ц- 971 Головуючий у 1 інст. - Карпенко Г.М.
Доповідач - Хромець Н.С.
29 травня 2009 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Хромець Н.С.
Суддів - Горобець Т.В., Демченко Л.М.
При секретарі - Зіньковець О.О.
З участю представника позивача Іллюшка О.М., відповідача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на рішення Козелецького районного суду від 11 березня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2007 року відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” завило позов про солідарне стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агроімпекс”, товариства з обмеженою відповідальністю „Агро центр” та громадянина ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 012/12/082-2 від 30 березня 2005 року, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю „Новобиківський цукровий комбінат” у сумі 3 119 784, 52 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наявність договорів поруки, за якими відповідачі по даному позову взяли на себе солідарну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання боржником по кредитному договору своїх зобов'язань.
Справа розглядалась судами неодноразово. Також неодноразово позивачем змінювались позовні вимоги.
Так, заявою від 26.01.2009 р. (а.с. 64 т.2) позивач змінив суму позовних вимог і просив стягнути солідарно з відповідачів 2 926 276, 58 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Заявою від 06 лютого 2009 р. (а.с. 73 т.2) позивач просив стягнути з відповідачів, до складу яких включив додатково ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат”, 2 926 276, 58 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
За заявою позивача ухвалою Козелецького районного суду від 17 лютого 2009 року позовні вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, заявлені до юридичних осіб, залишені без розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги про стягнення 2 926 276, 58 грн. з відповідача ОСОБА_1 на підставі договору поруки, укладено позивачем з громадянином ОСОБА_1 30 березня 2005 року. Сума позову складається із заборгованості по кредиту у розмірі 2 873 146, 91 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 53 129,67 грн. (а.с. 64-65 т. 2)
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року у позові відмовлено з тих підстав, що рішенням господарського суду Чернігівської області задоволено позов ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” щодо цієї ж самої заборгованості, а з договором поруки не покладено на поручителя обов'язок погашати борги позичальника при примусовому виконанні рішення суду.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов і стягнути з відповідача судові витрати. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим і незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Позивач вказує, що зроблені судом першої інстанції висновки суперечать чинному законодавству. Зокрема, на думку позивача, суд зробив безпідставний висновок про закінчення дії кредитного договору, не врахувавши норми ч.1 ст. 559, ст. ст. 11, 509, 525-527, 598, 599, 615 ЦК України. Позивач також вважає, що зроблений судом висновок, повністю суперечить нормам ст. 543 ЦК України. Крім того, апелянт посилається на невірність висновку суду щодо повторного стягнення однієї і тієї ж суми боргу і вказує, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 березня 2007 р. стягнуто заборгованість за тілом кредиту та за відсотками за період з 29 листопада 2006 р. по 28 лютого 2007 р., а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за період з 29 вересня 2008 р. по 23 січня 2009 р. Позивач звертає увагу суду на те, що постановою органу ДВС від 18 березня 2009 р. виконавчий документ, виданий на виконання рішення господарського суду, про яке йшлося вище, повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження”.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує рішення Господарського суду Чернігівської області від 20 березня 2007 року, яким стягнуто борг за кредитним договором з боржника, а повторне стягнення тієї ж суми боргу з поручителя не передбачене законом.
Такі висновки суду не ґрунтуються на законі.
Пунктом 1.2 договору поруки від 30 березня 2005 року, укладеного між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” і громадянином ОСОБА_1, визначено, що поручитель бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати за зобов'язаннями Боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Новобиківський цукровий комбінат”, які виникають з умов кредитного договору № 012/12/082-2 від 30 березня 2005 року. Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат” за кредитним договором № 012/12/082-2 від 30 березня 2005 року отримало кредит у розмірі 3 млн. грн., який було забезпечено договорами поруки, у тому числі договором поруки з відповідачем ОСОБА_1 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20 травня 2007 року стягнуто на користь позивача з боржника ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат” 2 873 146 грн. 91 коп. заборгованості по кредиту, 92 943 грн. 55 коп. відсотків за період з 29 листопада 2006 р. по 28 лютого 2007 р., 14 602 грн. 27 коп. комісії.
Відповідно до ст. 554 ЦК України в разу порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до норм ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконано у повному обсязі. Зважаючи на наведені вимоги закону, висновок суду про припинення зобов'язань за кредитним договором і , відповідно, за договором поруки у зв'язку з наявністю рішення суду про стягнення заборгованості з ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат” є помилковим, оскільки рішення суду не виконане у повному обсязі. Наявність рішення Господарського суду Чернігівської області від 20 березня 2007 р. про стягнення заборгованості з боржника не позбавляє банк можливості вимагати виконання зобов'язання з солідарних боржників, у тому числі і з поручителя ОСОБА_1
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки розмір їх уточнено заявами від 14 червня 2008 р.(а.с. 196-197 т.1) з врахуванням часткового погашення боргу по комісії і відсотках за користування кредитом та від 26 січня 2009 р. (а.с. 97-98) у зв'язку із збільшенням суми відсотків за період з часу подання заяви про зменшення позовних вимог до 23 січня 2009 р.
Згідно з приписами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви 1700 грн. (а.с. 2 т.1), суми судового збору при поданні апеляційної скарги (а.с. 168 т.2) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 3 т. 1, а.с. 173 т.2), що становить відповідно 2550 грн. і 60 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п. 4 , 313, 314, 315, 317, 319, 88 ЦПК України, ст.ст. 543, 554 ЦК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.
Рішення Козелецького районного суду від 11 березня 2009 року скасувати.
Позов відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” 2 926 276 ( два мільйони дев'ятсот двадцять шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 58 коп. боргу за кредитним договором № 012/12/082-2 від 30 березня 2005 року, 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) у повернення витрат на оплату судового збору та 60 грн. у повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виконання даного рішення належить здійснювати з врахуванням наявності рішення господарського суду Чернігівської області від 20 березня 2007 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/12/082-2 від 30 березня 2005 року з солідарного боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Новобиківський цукровий комбінат”.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: