Справа № 22ц-978/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - КАРАПУТА Л.В. Категорія - цивільна Доповідач - ГУБАР В.С.
25 травня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді
РЕДЬКИ А.Г.,
суддів:
ГУБАР В.С., ШЕМЕЦЬ Н.В.,
при секретарі
РАЧОВІЙ І.І.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення змінити, стягнути з ОСОБА_2 на його користь 7197 грн. 35 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3162 грн. 22 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду в розмірі 400 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що рішення суду є незаконним, винесене з порушенням норм матеріального права: ст.ст. 22 ч.1, 1166, 1192 ЦК України та процесуального права: ст.10 ЦПК України. Апелянт посилається на те, що суд взяв за основу втрату товарної вартості автомобіля згідно висновку спеціаліста, а не реально понесені витрати на ремонт в розмірі 13802 грн. 69 коп. та безпідставно відмовив у стягненні різниці між реально понесеними витратами на відновлення транспортного засобу з врахуванням втрати товарної вартості автомобіля та страховим відшкодуванням - 7197 грн. 35 коп. Також, судом не в повному обсязі врахований обсяг моральних страждань.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, пояснення відповідача ОСОБА_2, який просив відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 12.10.2006 року на перехресті пр.Миру та вул.Борисенко в м.Чернігові відбулося зіткнення автомобіля марки VOLKSWAGEN, д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності водію ОСОБА_2 і автомобіля марки DAEWOO, д.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності водію ОСОБА_1, в зв”язку з тим, що водій ОСОБА_2 порушив п.16 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_1 було спричинено пошкодження.
Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 27.11.2006 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.
06.02.2007 року ОСОБА_1 продав відремонтований автомобіль Зенченку В.Т.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, а тому завдана ним шкода підлягає відшкодуванню.
Судом встановлено, що за висновком автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення страховика, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 11558,40 грн., втрата товарної вартості автомобіля - 1790,84 грн., а розмір матеріального збитку складає 13349,24 (11558,40 грн. + 1790,84 грн.) (а.с.7-18).
Враховуючи те, що ЗАТ „СК „Український Страховий Альянс” відшкодувала позивачу страхове відшкодування за Договором в розмірі 8396 грн. 18 коп. з вирахуванням франшизи у сумі 2122,48 грн., з ОСОБА_2 судом стягнуто на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди 3162грн. 22коп. (11558,40 грн. - 8396,18 = 3162 грн. 22 коп.). Зважаючи, що позивач після ремонту автомобіль продав, від проведення судової автотоварознавчої експертизи відмовився, суд відмовив йому у стягненні з відповідача відшкодування втрати товарної вартості автомобіля у сумі 1790,84 грн.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.23, ст.1167 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 грн.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків оскаржуваного рішення.
Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачеві судом визначений, виходячи з сукупності обставин справи та на засадах виваженості, розумності і справедливості.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :