вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
15.05.09
Справа №2а-3051/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді
Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Заступник прокурора м.Ялта
до Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради
про визнання недійсним рішення
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1., довіреність від НОМЕР_1
відповідача - Нізамутдінов М.І., довіреність від НОМЕР_1ОСОБА_3., довіреність відНОМЕР_1
третьої особи - ОСОБА_2., довіреність від НОМЕР_1
Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся заступника прокурора м.Ялта з позовною заявою до виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим, третя особа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від НОМЕР_1 «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішнього перепланування, гр.ОСОБА_4за адресою:АДРЕСА_1. Позов мотивований порушенням відповідачем Закону України «Про основи містобудування», ст.331 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує по підставам, що викладені у запереченнях на позов від 07.04.09. Представник третьої особи ОСОБА_4 проти позову заперечує, по підставам, що викладені у листі від 06.04.2009.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Згідно договору купівлі-продажу від 11.05.2006, що був укладений Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ОСОБА_4 та зареєстрований приватним нотаріусом у реєстрі за №868, та у Державному реєстрі правочинів за №НОМЕР_1, у власність покупця перейшло комунальне майно - окреме індивідуально визначено майно - нежитлові приміщення будівлі бані, які орендуються ОСОБА_4, що розташоване за адресою: України, АР Крим, містоАДРЕСА_1 (а.с.40-46, 66, 67). Майно передане ОСОБА_4 23.05.2006 за актом приймання-передачі, що наданий до матеріалів справи (а.с.32).
06.03.2008 ОСОБА_4 звернувся до відповідача з проханням про надання дозволу на проведення реконструкції нежитлових приміщень, з надання ескізного проекту та узгодження землекористувача - комунального підприємства фірма «Чайка».
13.03.2008 виконавчий комітет Ялтинської міської ради, розглянувши відповідні документи, прийняв рішення №553 «Про дозвіл гр..ОСОБА_4. на виконання робіт з реконструкції нежитлових приміщень цокольного поверху літер «А» будівлі бані за адресою:АДРЕСА_1». Згідно п.2 рішення замовник -ОСОБА_4., зобов'язаний до початку робіт зареєструвати об'єкт в інспекції ДАБК, виробництво робіт вести згідно узгодженого проекту, по закінченні робіт об'єкти увести в експлуатацію у встановленому порядку (а.с.29).
11.12.2008 Бюро технічної інвентаризації м.Ялта проведена реєстрація поточних змін, що підлягають здачі в експлуатацію (а.с.38, 39).
17.12.2008 міжвідомча комісія виконавчого комітету Ялтинської міської ради дозволила реєстрацію нежитлових приміщень за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.37).
26.12.2008 виконавчий комітет Ялтинської міської ради затвердив рішення міжвідомчої комісії про реєстрацію будівель та внутрішнього перепланування приміщень за адресою:АДРЕСА_1, та зобов'язав Бюро технічної інвентаризації м.Ялта оформити свідоцтво про право власності. (а.с.36).
08.01.2009 заступник прокурора м.Ялта приніс протест №56вих на рішення виконкому Ялтинської міської ради №2913 від 26.12.2008 у якому вказує що рішення суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню (а.с.6-7). У протесті прокурор посилається на порушення ст.331 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Порядок прийняття в експлуатації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 «Про порядок прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Як вказується в протесті відповідач фактично прийняв в експлуатацію закінчені реконструкцією офісні приміщення без відповідного затвердження та погодження акту державної приймальної комісії. Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того заступник прокурора вказує, що приймає рішення про зобов'язання КП БТІ м.Ялта оформити свідоцтво про право власності на вищевказаний об'єкт, відповідач порушив ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України за якою право власності на самочинно збудовану нерухомість може бути визнано лише після відведення у встановленому порядку земельної ділянки та на підставі рішення суду, якщо це не порушує права інших осіб. Також вказане рішення суперечить вимогам п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №6/5, відповідно до якого право оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Протест заступника прокурора був розглянутий виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 22.01.2009 та рішенням №87 - відхилений (а.с.8).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції Автономної Республіки Крим у сфері містобудування належить забезпечення розроблення регіональних правил забудови, схеми планування території Автономної Республіки Крим та її окремих частин, затвердження республіканських місцевих правил забудови населених пунктів і територій в межах законодавства України. За ст.21 Закону України «Про планування і забудову територій» регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону. За ст.22 Закону України «Про планування і забудову територій» місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим.
Постановою Верховної ради Автономної Республіки Крім від 18.09.2002 №241-3/02 затверджені Регіональні правила забудови та використання територій в Автономної Республіці Крим». Розділом 7 правил встановлено, що прийомка в експлуатацію закінчений будівництвом об'єктів не залежно від джерел фінансування здійснюється державними прийомочними комісіями у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» визнана такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 08.102008 №923. 01.01.2009 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.7.4. розділу 7 Регіональних правил забудови та використання територій в АР Крим, оскільки цім пунктом врегульовані відношення щодо прийомки в експлуатацію завершений будівництвом самовільно збудований приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будівель та господарських споруд. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.06.2006 заОСОБА_4. зареєстроване нежитлове приміщення будівлі бані АДРЕСА_1, рішення від 13.03.2008 №553 відповідач також погодив реконструкцію нежитлових приміщень за узгодженим проектом, за яким передбачене реконструкція фасаду міської бані з улаштуванням нежитлових приміщень (а.с.50,51, 46, 47).
Таким чином суд надходить до висновку, що до спірних правовідношень необхідно застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 08.10.2008 №923.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва (далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об'єкта до експлуатації, форма якого затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Акт готовності об'єкта до експлуатації оформляється замовником і підписується головою та членами приймальної комісії.
Відповідач не довів суду факт прийняття спірного майна до експлуатації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет міської ради здійснює свої повноваження, зокрема, в частині реєстрації об'єктів нерухомого майна шляхом прийняття відповідного рішення про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна та на його підставі провадить видачу свідоцтва про право власності.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд констатує, що спірний об'єкт відноситься до нерухомого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації в порядку п. 1.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. N 6/5 з наступними змінами та доповненнями. При цьому суд звертає увагу на відсутність належного акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, яким повинен підтверджується факт здачі об'єкту в експлуатацію.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд вважає, що правові підстави для проведення державній реєстрації права власності на спірний об'єкт відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 4 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 22.01.2009 №87 отримане прокуратурою м.Ялта 24.01.2009, що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на примірнику рішення (а.с.8).
Відповідно до ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. П'ятнадцатиденний строк звернення до суду закінчився 08.02.2009, який був вихідним. Таким чином останній день звернення до суду - 09.02.2009. Але ж згідно відбитку штемпеля відділення зв'язку про прийняття поштового відправлення прокуратури м.Ялта на поштовому конверті, у якому адміністративний позов був спрямований до суду, вказана дата 11.02.2009.
Таким чином суд надходить до висновку про пропуск строку звернення до суду в порядку ст.99 КАС України.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У запереченнях на позов відповідач заявив про застосування строків позивної давності. На підставі викладено суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Постанова складена у повному обсязі 20.05.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.