ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26.03.2009 р. № 13/586
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. суддів Мазур А.С., Шелест С.Б. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арком»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.08 р. №0000832308/0
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позов обґрунтований тим, що, на думку Позивача, при проведенні документальної перевірки Відповідачем були порушені вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (далі по тексту -Закон про ДПС), що призвело до неправильних висновків, які викладені в акті. Також Позивач переконаний, що Відповідачем були порушені приписи п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п.7.9.1, п.п.7.9.2, п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР (надалі -Закон про ОПП), а висновок Відповідача про заниження валового доходу, а також про заниження Позивачем податкових зобов'язань є необґрунтованим та незаконним.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що в ході перевірки було встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону про ОПП оскільки Позивачем не було включено до складу валових доходів вартість одержаних безоплатно товарів від ЗАТ «Весна - Комплект»у сумі 6864128,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арком»зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.05.2001р., присвоєно ідентифікаційних код юридичної особи 31483257.
Відповідно до довідки від 25.03.2005 р. №31348/0/132021 Позивач взятий на облік платника податків.
Відділом по взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на виконання постанови Генеральної прокуратури України від 17.06.2008 призначено невиїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008 р. у зв'язку з розслідуванням Генеральною прокуратурою України кримінальної справи № 49-2364 порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, за фактом службової недбалості службових осіб ДП «Укрзалізничпостач»при прийманні у ТОВ «Арком»некомплектних радіостанцій Kenwood ТК 2260-1, та кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - за фактом службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Листом від 25.09.08 № 17/1/2-16257-05 Генеральна прокуратура України звернулась до керівництва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з проханням відрядити ревізора-інспектора відділу по взаємодії з правоохоронними органами Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Соколову І.М. для проведення перевірки Позивача до Головного слідчого управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України з 29.09.08 на термін 3О діб, враховуючи великий обсяг документів. Листом від 03.11.08 № 17/1/2-16257-05 Генеральна прокуратура України звернулась до керівництва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з проханням подовжити відрядження ревізора для проведення перевірки Позивача до 17.11.08.
За результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р. складено акт №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р.
У висновках акту перевірки зафіксовано, зокрема, порушення Позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону про ОПП в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1716032 грн., у тому числі: за 1 квартал 2007 року в сумі 39075 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі 39075 грн, за 3 квартал 2007 року в сумі 1637882 грн.
На підставі зафіксованих в акті перевірки №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р. порушень, Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.08 р. №0000832308/0 та донараховано податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3,432,064,00 грн. (надалі -оскаржуване рішення).
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У вступній частині акту перевірки №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р. зазначено, що невиїзна документальна перевірка Позивача здійснювалась на «...підставі п. 1 ст. 11, п.13 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) та постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 17.06.2008 р...". В п. 2 Акту зазначається, що перевірка "...проводилась з 18.06.2008 по 17.11.2008 р. в приміщенні Генеральної прокуратури України за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18."
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону про ДПС органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Враховується, що стаття 11-1 Закону про ДПС закріплює підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Частина 13 ст. 11-1 вказаного Закону передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до частина 14 ст. 11-1 Закону про ДПС працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.
Отже, право на проведення планових і позапланових перевірок у Відповідача має виникати лише на підставі та у порядку визначеному ст. 11-1 Закону про ДПС.
Вказані вище норми не надають права проводити перевірку за вказівкою органів прокуратури, в приміщеннях органів прокуратури, з порушенням порядку призначення такої перевірки та без участі представника Позивача.
Щодо зафіксованого Відповідачем порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону про ОПП суд буре до уваги наступне:
01.07.2006 р. між Позивачем та ЗАТ «Весна-копмлект»укладено договір підряду №3-01/07-06 відповідно до якого підрядник (ЗАТ «Весна-копмлект») зобов'язувався на власний ризик виконати роботу за плату відповідно до умов цього договору передбачену ст.2 цього Договору роботу, а замовник зобов'язувався прийняти цю роботу та оплатити її (п.1.1 Договору). Відповідно до ст.2 даного Договору до роботи, що виконується підрядником віднесено: виготовлення радіостанцій з комплектуючих Замовника; перевірка параметрів радіостанцій на відповідність ТУ У.
Позивачем згідно з актів прийому-передачі № АВ-11 від 09.012007 р., № АВ-12 від 04.04.2007 р., № АВ-13 від 09.08.2007 р., № АВ-14 від 10.08.2007 р. було передано ЗАТ «Весна-Комплект»комплектуючі запчастини для виготовлення радіостанцій на загальну суму 6 864 128,00 грн. (без ПДВ). Виконавець ЗАТ „Весна-Комплект" передав Замовнику - ТОВ «Арком»- виготовлені радіостанції наступними актами прийому-передачі: № ВА-11 від 09.01.2007 року у кількості 300 одиниць на суму 156300,00 грн. (без ПДВ), № ВА-12 від 04.04.2007 року у кількості 300 одиниць на суму156300,00 грн. (без ПДВ), № 320/3 від 28.08.2007 року у кількості 1748 одиниць на суму 5030744,00 грн. (без ПДВ), № 320/4 від 29.08.2007 року у кількості 1432 одиниці на суму 1520784,00 грн. (без ПДВ).
Тобто, ЗАТ «Весна-Комплект»повернув власнику зібрані комплектуючі на таку ж загальну суму, що й і отримував для зборки - 6 864 128,00 грн. (без ПДВ).
При цьому право власності на матеріальні цінності (окремі комплектуючі та комплектуючі у зборі) від Позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та від ЗАТ «Весна-Комплект»до Позивача не переходило - Позивач весь час залишався власником комплектуючих.
Відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9 ст. 7 Закону про ОПП не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту (оренда, лізинг).
Відповідно до п.п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону про ОПП не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Також, згідно з положеннями п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону про ОПП до складу валових доходів включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно п. 1.31 ст. 1 вказаного Закону продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Таким чином, операції з передачі комплектуючих для проведення їх зборки в готові вироби (радіостанції) від Позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та повернення зібраних комплектуючих у вигляді радіостанцій від ЗАТ «Весна-Комплект»Позивачеві, при яких переходу права власності на комплектуючі від Позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та від ЗАТ «Весна-Комплект»до Позивача не відбувалося, не є операціями з продажу товарів.
Отже відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п.7.9.1, 7.9.2 п.7.9 ст. 7 Закону про ОПП вартість комплектуючих не повинна включатися до валових доходів та валових витрат підприємств.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до необґрунтованості зазначених Відповідачем в акті перевірки порушень, а як наслідок і необґрунтованості оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.08 р. №0000832308/0.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, колегія суддів адміністративного суду -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати неченним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.08 р. №0000832308/0.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арком»м. Київ (код ЄДРПОУ 31483257) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий Суддя Степанюк А.Г.
Судді Мазур А.С. Шелест С.Б.
Повний текст постанови виготовлено 18.05.2009 р.