Рішення від 02.06.2009 по справі 22-ц-1992\2009

Справа № 22-ц-1992 / 2009 р. Головуючий: 1 інстанції

Гетьман Л.В.

Категорія: сімейні Доповідач: Даниленко В.М

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Малінської С.М.,

Суддів: Даниленка В.М., Кругової С.С.,

при секретарі: Білицькій Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Куп'янської міської ради Харківської області про встановлення способу участі батька у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказував на те, що з лютого 2004 року вони з відповідачкою по справі ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

17 червня 2008 року укладений між ними шлюб було розірвано в судовому порядку.

При цьому за домовленістю сторін їхній син залишився проживати разом із матір'ю, а він сплачує на утримання дитини аліменти в розмірі 1\4 частки від усіх видів свого заробітку.

Однак, після розлучення колишня дружина перешкоджає йому спілкуватися з дитиною та приймати безпосередню участь у її вихованні, а тому він вимушений був звернутися до опікунської ради Куп'янського міськвиконкому Харківської області з клопотанням про встановлення порядку, днів та часу побачень з дитиною.

Рішенням опікунської ради Куп'янського міськвиконкому Харківської області від 27 серпня 2008 року були встановлені дні побачення позивача зі своїм сином, а саме: 1 раз на тиждень у вихідний день за місцем проживання позивача.

Але відповідачка в добровільному порядку вказане рішення опікунської ради виконувати не бажає та чинить перепони у здійсненні ним своїх батьківських обов'язків.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач ОСОБА_1 просив суд встановити йому дні побачення з малолітнім сином - ОСОБА_3 з 10.00 години суботи до 10.00 години наступного дня - неділі щотижня за місцем його, позивача проживання.

Відповідачка ОСОБА_2 заявлені до неї позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що вона будь-яким чином не позбавляла позивача його права на побачення з сином і прийняття участі в його вихованні, а тим більше не порушувала батьківських прав останнього, передбачених сімейним законодавством.

При цьому відповідачка також пояснила, що не заперечує проти побачень батька з сином та їхнього спілкування, однак, враховуючи малолітній вік та стан здоров'я останнього, який з народження страждає хронічним розладом нервової системи та має затримку психомовного розвитку, вона категорично проти встановлення цих побачень протягом цілої доби з перебуванням малолітньої дитини в нічний час у позивача, поза межами звичної для неї домашньої обстановки та необхідністю спати не дома, а в іншому місці за відсутності матері, оскільки така суттєва зміна в способі життя їхнього сина, як стресова ситуація, може вкрай негативно вплинути на його психічний та загальний стан здоров'я.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Куп'янської міської ради Харківської області зі своєї сторони вважала, що при розгляді справи судом та вирішенні питання про встановлення днів побачень батька з малолітнім сином доцільно враховувати думку відповідачки та насамперед інтереси самої дитини.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Суд визначив спосіб участі батька - позивача ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_3 шляхом періодичних побачень та їхнього спілкування кожної неділі місяця з 9.00 години ранку до 13.00 години дня за місцем проживання дитини з матір'ю - відповідачкою по справі ОСОБА_2, в присутності останньої.

Не погодившись із прийнятим судом по справі рішенням, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить змінити це судове рішення та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, встановивши побачення з сином щосуботи кожного місяця з 10.00 години ранку до 10.00 години ранку наступного дня за місцем його, позивача проживання.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм сімейного права, якими встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо їхньої дитини.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення міськрайонного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК| України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу|, якщо| встановлює, що| суд першої інстанції ухвалив|постановивши| рішення з додержанням| вимог| матеріального і процесуального| права.

Не може| бути| скасовано| правильне| по суті і справедливе рішення суду з одних лише| формальних| міркувань.

Як убачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір суд першої інстанції повно й всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та надав їм належну правову оцінку.

Відповідно до ст.ст. 141, 155 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. При цьому батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 159 СК України, в разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Таким чином, законодавець чітко й однозначно визначився, що питання про участь батьків у вихованні дитини повинно вирішуватися виходячи передусім з інтересів останньої.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2008 року сторони розірвали укладений між ними шлюб, від якого в них є малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає разом із матір'ю (а.с. 8, 11).

Оскільки після розлучення між сторонами по справі стали виникати непорозуміння щодо участі батька у вихованні дитини, цим питанням займалися органи опіки і піклування. Рішенням опікунської ради Куп'янського виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області від 27 серпня 2008 року був визначений порядок зустрічей батька із сином: 1 раз на тиждень у вихідний день за місцем проживання позивача у відсутність під час цих побачень гр-ки ОСОБА_4, з якою останній перебуває у фактичних шлюбних відносинах (а.с. 13, 20).

Судом установлено, що зазначене рішення опікунської ради не виконувалося з різних причин. Між сторонами спору мали місце непорозуміння з приводу порядку зустрічей позивача з дитиною. Крім того, позивач вважає, що він має право бачитися з дитиною більш тривалий час.

Згідно довідки Куп'янської центральної міської лікарні за № 255 від 23.09.2008 року малолітній ОСОБА_3 з народження знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-невропатолога поліклініки Куп'янської ЦМЛ з приводу: Резидуально-органічної патології ЦНС, гіпердинамічного, астено - невротичного синдромів, та затримки психомовного розвитку (а.с. 29).

Як пояснила в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_5 - дитячий спеціаліст лікар - невропатолог Куп'янської центральної міської лікарні, допитана в якості свідка, малолітній ОСОБА_3, дійсно перебуває з народження на диспансерному обліку в лікувальному закладі з зазначеним вище діагнозом і отримує необхідне лікування. При цьому вона також пояснила, що з урахуванням маючої місце хронічної патології та малолітнього віку, дитина Нюкалових потребує психоохоронного режиму і в інтересах останньої їхні зустрічі та спілкування з батьком бажані в присутності матері, в денний час доби, оскільки існує нагальна необхідність усунути психотравмуючі моменти сімейного характеру.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір між колишнім подружжям, правильно керувався зазначеними вище нормами сімейного законодавства та визначаючи спосіб участі батька - позивача ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_3, місце і час їхнього спілкування, обґрунтовано виходив насамперед з інтересів самої дитини, а тому з урахуванням не тільки формального права позивача на зустріч зі своїм сином, а й з урахуванням усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності, віку дитини, її психологічного стану та можливих психогенних реакцій з боку останньої, встановив спосіб спілкування батька зі своїм сином шляхом періодичних побачень, які мають бути не досить тривалими і відбуватися у присутності матері.

Вказаний висновок суду першої інстанції не суперечить і висновку органу та піклування Куп'янської міської ради Харківської області, наданому до суду апеляційної інстанції.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги, наведених в її обґрунтування, то ці доводи апелянта судова колегія в даному випадку вважає несуттєвими та відхиляє, оскільки рішення суду, прийняте по суті розглянутого спору вони не спростовують і не дають підстав для висновку| про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи| процесуального| права, які призвели| або| могли призвести| до неправильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2008 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
3759045
Наступний документ
3759047
Інформація про рішення:
№ рішення: 3759046
№ справи: 22-ц-1992\2009
Дата рішення: 02.06.2009
Дата публікації: 05.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Харківської області
Категорія справи: