Справа № 22-ц-2316 / 2009 р. Головуючий: 1 інстанції
Калмикова Л.А.
Категорія: земельні Доповідач: Даниленко В.М
02 червня 2009 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Малінської С.М.,
Суддів: Даниленка В.М., Кругової С.С.,
при секретарі: Білицькій Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, управління земельних ресурсів у Дергачівському районі Харківської області, виконавчий комітет Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про відновлення порушеного права землекористування, визначення меж земельної ділянки, -
У вересні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відновлення порушеного права землекористування та визначення меж присадибної земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач указував на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 6 червня 1989 року він є власником 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Іншим співвласником цього житлового будинку є третя особа по справі - ОСОБА_3.
Сусідній житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 у тому ж населеному пункті, належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_4
Згідно плану земельної ділянки, виділеної в користування позивача, довжина цієї земельної ділянки по вул. Шлях Індустрії становить 60 м. 30 см., але фактично її довжина складає лише 55 м.
Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку загальна площа земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1, співвласником якого є позивач, повинна складати 12 соток, але фактично станом на липень 2005 року площа цієї земельної ділянки становить 11 соток.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що зазначена ситуація виникла внаслідок самовільного порушення сусідкою - відповідачкою по справі ОСОБА_4 межі між їхніми домоволодіннями, позивач ОСОБА_1 просив суд відновити його порушене право користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 та визначити межі цієї земельної ділянки згідно викопіровки з будівельного кварталу № 20 на садибну ділянку АДРЕСА_1 та вул. Шлях Індустрії, відповідно до якого довжина земельної ділянки повинна становити 60 м. 30 см., а ширина цієї земельної ділянки - 20 м.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги й наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та заперечуючи проти їх задоволення посилались на те, що фактичні межі суміжних земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 були визначені багато років тому ще попередніми їх власниками згідно з установленим між ними порядком землекористування, з того часу вони не змінювалися й будь-яких конфліктів з приводу суміжного землекористування між сусідами ніколи не виникало.
В процесі розгляду справи судом первісний відповідач ОСОБА_4 була замінена належним відповідачем ОСОБА_2 - теперішньою власницею домоволодіння АДРЕСА_2, яка заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги також не визнала, посилаючись на те, що на протязі довгих років останній будь-яких претензій щодо меж суміжних земельних ділянок не мав, а при встановленні нових меж за ініціативою позивача вона буде вимушена знести будівлі, розташовані на присадибній земельній ділянці придбаного нею домоволодіння.
Представник третьої особи - ОСОБА_3. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на те, що останню влаштовують межі суміжних земельних ділянок сусідніх домоволодінь, які сформувалися багато років тому й існують по цей час.
Представник виконкому Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, вказуючи на те, що ні колишня власниця домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ні теперішня його власниця ОСОБА_2 будь яким чином прав позивача, як користувача присадибною земельною ділянкою не порушували, оскільки розміри та конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_1 фактично сформувалися ще до придбання позивачем у власність частини житлового будинку, розташованого на ній.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з пропуском останнім строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.
Не погодившись із прийнятим судом по справі рішенням, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення земельного спору по суті.
При цьому апелянт вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його позовних вимог за пропуском строку позовної давності, оскільки об'єктивно про порушення своїх прав землекористувача він дізнався лише в липні 2004 року, коли невідповідність фактичних розмірів присадибної земельної ділянки належного йому на праві спільної часткової власності домоволодіння технічній документації була офіційно встановлена уповноваженими представниками селищної ради та землевпорядної організації.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвічує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвічує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 158 ЗК виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7, згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.1989 року, посвідченого виконкомом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Іншим співвласником цього жилого будинку з відповідними надвірними будівлями є третя особа по справі - ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою 30.01.1973 року за реєстр. № 64, а також договору дарування, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою 21.02.1973 року за реєстр. № 340.
Власником сусіднього жилого будинку АДРЕСА_2 у тому ж населеному пункті, є відповідачка ОСОБА_2, яка придбала цей будинок у колишньої його власниці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області 20.04.2007 року.
Згідно з випискою з протоколу № 21 засідання виконкому Козачолопанської селищної Ради Дергачівського району Харківської області від 24.08.1946 року ОСОБА_5 було виділено садибу по вул. 1 Травня площею 0,15 га. Розміри виділеної земельної ділянки вказані в плані інвентаризаційної справи № 412.
За матеріалами інвентаризаційної справи встановлено, що на підставі рішення виконкому Козачолопанської селищної Ради Дергачівського району Харківської області від 13.09.1955 року за жилим будинком АДРЕСА_3 закріплено земельну ділянку площею 1200 кв.м.
Згідно з технічним паспортом, виготовленим 24.05.1989 року, площа земельної ділянки вказаного домоволодіння складає 1200 кв.м.
За матеріалами інвентаризаційної справи № 410 встановлено, що згідно з договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на підставі рішення виконкому Дергачівської районної Ради народних депутатів трудящих № 1123 від 31.10.1955 року ОСОБА_6 (батьку ОСОБА_4) було надано земельну ділянку площею 1100 кв.м. по АДРЕСА_2.
Відведення цієї земельної ділянки було проведено за рахунок лишків домоволодінь АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Козачолопанської селищної Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 13.08.1996 року № 470 розміри і площу (конфігурацію) земельної ділянки по АДРЕСА_2 було змінено і за жилим будинком закріплено земельну ділянку площею 930 кв.м. по фактичному користуванню, оскільки при відводі цієї земельної ділянки внаслідок допущеної помилки в поквартальній зйомці БТІ щодо розмірів присадибних земельних ділянок по АДРЕСА_1, в проекті відводу було також допущено технічну помилку.
Довжина виділеної земельної ділянки по АДРЕСА_2 по червоній лінії, як зазначено в проекті, становить 26,5 м.
Довжина земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_1, як зазначено в проекті, становить 60,3 м.
Загальна довжина вказаних суміжних земельних ділянок по червоній лінії (по вул. Шлях Індустрії) згідно з проектом землевідведення повинна становити в сумі 86,5 м., фактично ж складає 76,20 м. (21,0 м. + 55,20 м.).
Згідно з технічним паспортом, виготовленим 28.09.1996 року, загальна площа земельної ділянки, яка була закріплена за домоволодінням АДРЕСА_2, складає 930 кв.м.
За висновком судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у справі, після відведення в 1955 році ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_2 \ пров. Ватутіна та будівництва на ній житлового будинку літ. «А-1», довжина земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_1 не могла складати 60,3 м., оскільки в такому разі межа цієї земельної ділянки проходила б по будинку літ. «А-1».
При цьому будь-які рішення виконкому Козачолопанської селищної Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області щодо зміни розмірів і площі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні.
Відсутні в матеріалах справи й відповідні акти землевпорядних організацій про встановлення меж суміжних земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Як вбачається з комісійного акту від 15.07.2004 року, складеного за заявою позивача ОСОБА_1 представниками Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, за участю, в тому числі й спеціаліста відділу земельних ресурсів, щодо проміру розмірів присадибних земельних ділянок, довжина суміжних земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 по червоній лінії не відповідає даним технічної документації МПТІ «Інвентаризатор» на вказані домоволодіння, в зв'язку з чим власникам цих домоволодінь було запропоновано розробити проектну технічну документацію по встановленню меж суміжних присадибних земельних ділянок у відповідній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт (а.с. 16).
У подальшому рішенням XVI сесії XXIV скликання Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 24.07.2004 року громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку проекту технічної документації по встановленню меж суміжних присадибних земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, з наступним поданням підготовлених висновків на розгляд селищної ради в установленому порядку (а.с 9).
Між тим, вказане рішення селищної ради позивачем ОСОБА_1 до цього часу не реалізоване й межі зазначених вище суміжних присадибних земельних ділянок у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідною землевпорядною організацією не встановлені.
За даними контрольної геодезичної зйомки, виконаної ДП «СХІДГЕОІНФОРМ» 23.05.2006 року, загальна площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, складає 1110 кв.м., фактична площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, становить 938 кв.м.
Як вбачається з висновку проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, на підставі зіставлення меж домоволодіння АДРЕСА_2 за правовстановлюючими документами та його фактичних меж експертом встановлено, що межу між сусідніми домоволодіннями порушено на 0,36 м. по червоній лінії.
Однак визначити, чи порушено межу між зазначеними вище досліджуваними домоволодіннями на підставі зіставлення меж домоволодіння по АДРЕСА_1 за правовстановлюючими документами та фактичних її меж є неможливим, оскільки розміри та площа земельної ділянки за вказаною адресою за правовстановлюючими документами підлягають уточненню (а.с.58-66).
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 того ж Кодексу, доказів на підтвердження своїх вимог щодо порушення його прав землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з боку власника сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 у тому ж населеному пункті, до суду надано не було, а спір про встановлення (визначення) меж згідно зі ст. 158 ЗК України суду не підвідомчий, суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заявлених позивачем вимог, однак при цьому безпідставно послався на пропуск останнім строку позовної давності, перебіг якої на думку суду почався з 1995-1996 р.р., та застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 257 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене, р ішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року не може бути визнане цілком законним і справедливим, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінити частково це судове рішення, відмовивши в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог за їх недоведеністю
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року - змінити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за їх недоведеністю.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: