Справа № 22-ц-2791\2009 Головуючий: 1 інстанції
Категорія: право Артакова Л.О.
власності Доповідач: Даниленко В.М.
02 червня 2009 року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді Малінської С.М.
суддів: Даниленка В.М., Кругової С.С.,
при секретарі: Білицькій Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року та ухвалу цього ж суду першої інстанції від 17 березня 2008 року про роз'яснення зазначеного судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділ частки зі складу земельної ділянки, що перебуває у спільній власності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
У червні 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказувала на те, що на підставі договору дарування від 10.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№ 7008, вона є власницею 74/100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, які належали її матері ОСОБА_6.
Іншими співвласниками цього домоволодіння є відповідачі по справі: ОСОБА_3 (16\100 частин) та ОСОБА_4 (10\100 частин).
Вказане домоволодіння складається з двох житлових будинків літ. «А-1» та літ. «А-2» з відповідними прибудовами та решти надвірних будівель, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 571 кв.м., наданою під забудову рішенням Харківської міської ради від 24.09.2003 року.
Згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку, виданим Харківським міським управлінням земельних ресурсів 16.11.2005 року на підставі рішення Харківської міської ради від 14.10.2005 року, її мати ОСОБА_6 разом із відповідачами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була співвласницею зазначеної вище присадибної земельної ділянки площею 0,0571 га., яка належала їм на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, залишивши заповіт, згідно з яким все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, заповідала своїй доньці - позивачці по справі.
Спадщину після своєї матері вона, позивачка прийняла в установлений законом строк, але при цьому виникли проблеми з оформленням права власності на успадковану нею присадибну земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, оскільки частка матері у праві спільної сумісної власності на цю земельну ділянку не визначалася й окремо їй не виділялася.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що в даному випадку частки співвласників земельної ділянки повинні відповідати їхнім часткам у праві власності на домоволодіння та умовам затвердженої ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.04.2002 року мирової угоди між колишніми співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 щодо порядку користування присадибною земельною ділянкою, позивачка ОСОБА_2 просила суд:
• визначити розмір частки земельної ділянки, що належить на праві власності її матері ОСОБА_6. згідно Державного акту від 16.11.2005 року, який повинен становити 294 кв.м.;
• виділити зазначену частку земельної ділянки, належну ОСОБА_6., двома ділянками площею 140 кв.м. з окремим виїздом на пров. Руставелі та площею 154 кв.м. з окремим виїздом на вул. Руставелі, припинивши право спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1;
• визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 294 кв.м. по АДРЕСА_1 в порядку спадкоємства за заповітом після ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд визнав за позивачкою ОСОБА_2 право власності на присадибну земельну ділянку площею 294 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Червонозаводського районного суду від 17 березня 2008 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_2 про роз'яснення зазначеного вище рішення суду, ухваленого по справі.
Судом роз'яснено, що в домоволодінні АДРЕСА_1 позивачці ОСОБА_2 на її 74/100 часток у праві спільної часткової власності виділена земельна ділянка в розмірі 294 кв.м. двома ділянками площею 140 кв.м. з окремим виїздом на пров. Руставелі (ділянка під номером І) та площею 154 кв.м. з окремим виїздом на вул. Руставелі (ділянка під номерами ІА).
Іншим співвласникам цього домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено:
- ОСОБА_3 - на 16/100 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння - земельну ділянку площею 115 кв.м (ділянка під номером Ш);
- ОСОБА_4 - на 10/100 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння - земельну ділянку площею 115 кв.м., двома ділянками, площею 77 кв.м. та 38 кв.м.(під номерами IY та ІYА).
В загальному користуванні співвласників домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено загальний двір, площею 47 кв.м. (під номером П).
При цьому припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на земельну ділянку, загальною площею 0,0571 га., що розташована по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування зазначених вище судових рішень як незаконних та постановлених з порушенням норм матеріального й процесуального права.
В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2006 року вона придбала в позивачки ОСОБА_2 належні тій 17\100 частин домоволодіння з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_1, а тому також є співвласницею цього нерухомого майна.
Однак, при зверненні до суду за вирішенням цивільно-правового спору позивачка ОСОБА_2 надала недостовірні відомості щодо співвласників зазначеного домоволодіння, в зв'язку з чим суд першої інстанції до участі у справі її, апелянтку не залучив, а вирішивши спір по суті заявлених позовних вимог, фактично позбавив її права власності на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1, яке вона набула при купівлі частини домоволодіння з надвірними будівлями, розташованими на ній, відповідно до ст. 377 ЦК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як свідчить Державний акт НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, виданий Харківським міським управлінням земельних ресурсів 16.11.2005 року, співвласниками земельної ділянки, розташованої по вул. Руставелі в м. Харкові є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Як вбачається з наданого апелянтом ОСОБА_1 договору-купівлі продажу від 17.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№ 878, вона дійсно є власницею 17\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, які складаються з приміщення № II, 2-2 - : - 2.6 у житловому будинку літ. «А-1», житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 56,1 кв.м., льоху літ. «В», гаражу літ. «Ж», огорожі № 11-12 та замощення № II, які були відчужені їй позивачкою ОСОБА_2
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Згідно зі статтею 369 того ж Кодексу співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Згідно зі статтею 89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином у апелянта ОСОБА_1, як співвласника домоволодіння по АДРЕСА_1, є юридична заінтересованість у даному цивільному процесі, що має особистий, самостійний характер і спрямована на захист особистих прав і інтересів та обумовлюється правовими наслідками прийняття рішення у цій справі, яке в будь-якому випадку може вплинути на її права та обов'язки.
Однак, не залучивши її до участі у справі та розглянувши цивільно-правовий спір по суті заявлених позивачкою ОСОБА_2 вимог, суд першої інстанції позбавив її можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. 27 ЦПК України, що в свою чергу, не сприяло всебічному і повному з'ясуванню дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін та ухваленню законного і обґрунтованого рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року та ухвала цього ж районного суду від 17 березня 2008 року про роз'яснення вказаного судового рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно чітко визначитися з колом осіб, які повинні брати участь у справі, ретельно перевірити доводи сторін, як підставу своїх вимог та заперечень, надати їм належну правову оцінку з урахуванням усіх встановлених обставин справи у їх сукупності й постановити по справі справедливе й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог закону.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311 ч. 1 п. 4, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року та ухвалу цього ж суду першої інстанції від 17 березня 2008 року про роз'яснення зазначеного судового рішення - скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділ частки зі складу земельної ділянки, що перебуває у спільній власності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: