Справа № 22-ц-500/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Солдаткін С.Г.
Категорія: 30 Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.
іменем України
28 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Шевченко В.А.
суддів: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - представника відповідача ВВД ФССНВВ та ПЗ України у Сумській області - Біловол О.О., позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шостка Сумської області
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шостка Сумської області про визнання права на отримання страхових виплат на відшкодування шкоди у зв'язку з нещасним випадком, стягнення страхових виплат, -
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2009 року визнано за ОСОБА_1, як членом сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 на виробництві її сина ОСОБА_3, право на отримання страхової виплати на відшкодування шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Стягнуто з ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шостка Сумської області на користь ОСОБА_1 ненараховану страхову виплату як члену сім'ї загиблого на виробництві у розмірі 131537 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шостка Сумської області, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
При цьому, вказує, що Фонд виплачує у разі смерті працівника одноразову допомогу сім'ї потерпілого.
Вважає, що ОСОБА_3 не був членом сім'ї ОСОБА_1, оскільки він постійно не проживав з матір'ю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача ВВД ФССНВВ та ПЗ України у Сумській області - Біловол О.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув в результаті нещасного випадку на виробництві при виконанні ним трудових обов'язків у ТОВ “Інтербуд” у м.Вишгород Київської області, про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (а.с.4, 19-21).
ОСОБА_3 не був одружений, але певний час підтримував стосунки з ОСОБА_4 та у них є спільна дитина, але вони однією сім'єю не проживали, спільного господарства та бюджету не мали.
З 1989 року до часу смерті ОСОБА_3 постійно проживав однією сім'єю зі своєю матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов'язки.
З довідок ТОВ “Житлокомсервіс” від 25 листопада 2008 року та 05 серпня 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1, а з 06 жовтня 1989 року по 17 січня 2001 року за цією адресою був зареєстрований покійний її син ОСОБА_3 (а.с.5-6).
У подальшому ОСОБА_3 був знятий з реєстрації за вказаною адресою та зареєстрований по АДРЕСА_2, але жодного дня там не проживав, що підтверджується довідкою сільського голови від 25 листопада 2008 року (а.с.7).
З акту ТОВ “Житлокомсервіс” від 17 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 з 1989 року і по день його смерті проживав однією сім'єю зі своєю матір'ю по АДРЕСА_1 (а.с.42).
ОСОБА_3 працював у ТОВ “Інтербуд” у квітні 2008 року 16 днів, його середня заробітна плата склала 1152 грн. 38 коп, а середньоденна заробітна плата - 72 грн. 02 коп.(а.с.8).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової п'ятирічної допомоги як член сім'ї загиблого при виконанні трудових обов'язків на виробництві ОСОБА_3, у розмірі 131531 грн. 40 коп.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Згідно зі ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до вимог ч.7 ст.34 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала та була членом сім'ї ОСОБА_3 на час його загибелі при виконанні трудових обов'язків на виробництві встановлений судом першої інстанції та відповідачем у справі не спростований, тому позивач має право на отримання одноразової п'ятирічної допомоги на підставі ч.7 ст.34 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно оцінив докази в їх сукупності та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду місцевого суду і обгрунтовано ним спростовані.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шостка Сумської області відхилити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Шевченко В.А.
Судді: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.