Категорія статобліку 6.6.6
69041, м. АДРЕСА_2 вул. Кремлівська, 65 в
Іменем України
10 лютого 2009 року Справа № 2а-375/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Світлицькій О.О.
розглянув в відкритому судовому засіданні
за участю представників:
від позивача: Кваснюк-Сандак І.А., довіреність № 7615/10/10-010 від 02.06.2008 р.
від відповідача: Орловський С.О., довіреність від 20.11.2008 р.
від 3-ї особи: не з'явився
адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1 районі м. АДРЕСА_2
АДРЕСА_2
до: ОСОБА_1АДРЕСА_2
3- особа: Державний реєстратор ОСОБА_2,АДРЕСА_2
про визнання недійсною державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності
- фізичної особи, -
Державна податкова інспекція у АДРЕСА_1 районіАДРЕСА_2звернулася із адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 виданого відділом реєстрації та єдиного реєстру АДРЕСА_1районної адміністрації АДРЕСА_2 міської ради з моменту державної реєстрації - з 22.11.2007 р.; визнати недійсною державну реєстрацію ППОСОБА_1 від дати реєстрації у райдержадміністрації, а саме з 22.11.2007 р. та зобов'язати Державного реєстратора виконкому АДРЕСА_2 міської ради ОСОБА_2. здійснити державну реєстрацію припинення ППОСОБА_1 з дати її реєстрації - 22.11.2007 р.; визнати недійсними всі фінансово-господарські та бухгалтерські документи від дати їх складання з реквізитами ППОСОБА_1 з дати її державної реєстрації - з 22.11.2007 р.
В обґрунтування заявленого позову податкова інспекція посилається на те, що в порушення вимог діючого законодавства при створенні суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця була відсутня воля гр.-ки ОСОБА_1. на створення СПД і мета підприємницької діяльності - для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку за рахунок провадження самостійної, систематичної та ініціативної господарської діяльності. Зазначає, що на підставі неправдивих даних про приватного підприємця та про ціль його створення, які були наданні до державних органів, здійснена державна реєстрація ПП ОСОБА_1., що не відповідає вимог ст. 58 ГК України, тобто є недійсною з моменту реєстрації - тобто з 22.11.2007 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти заявлених вимог заперечив. Пояснив, що гр.-каОСОБА_1. мала намір і фактично здійснювала підприємницьку діяльність. Стверджує, що письмові пояснення, які долучені до матеріалів позовної заяви, були відібрані співробітниками УСБУ в Запорізькій області у ОСОБА_1. під тиском і не можуть розглядатися як належний доказ. Просить у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1 районі АДРЕСА_2 відмовити.
3-я особа - Державний реєстратор ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 28.01.2009 о. (вих. № 320) зазначила, що 22.11.2007 р.ОСОБА_1. подала державному реєстратору документи, передбачені п.1 ст.42 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних особі та фізичних осіб підприємців», і того ж дня до Єдиного державного реєстру внесений відповідний запис за НОМЕР_1про державну реєстрацію ОСОБА_1. Посилається на те, що державний реєстратор не здійснює перевірку дійсної мети на здійснення підприємницької діяльності. Також відзначила, що вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, визначений п. 2 ст. 46 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
22.11.2007 р. відділом реєстрації та Єдиного реєстру АДРЕСА_1районної адміністрації АДРЕСА_2 міської ради зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - Приватного підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_2), про що зроблено запис у Журналі обліку реєстраційних справ за номеромНОМЕР_3 та видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
23.11.2007 р. ППОСОБА_1. взята на облік платником податків у ДПІ у АДРЕСА_1 районі м. АДРЕСА_2 В ході податкового розслідування, відносно реєстрації ПП ОСОБА_1., яке здійснювалося Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області, у гр.-ки ОСОБА_1були відібрані письмові пояснення. Із пояснень вбачається, щоОСОБА_1. зареєструвалася, як приватний підприємець, стала на облік до ДПІ у АДРЕСА_1 районіАДРЕСА_2 та відкрила рахунок у банку на прохання чоловіка на ім'я ОСОБА_3, будь-яких декларацій до податкового органу не підписувала і не подавала.
Посилаючись на відсутність у громадянки ОСОБА_1на час проведення державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності дійсної мети та волі для здійснення підприємницької діяльності, Державна податкова інспекція у АДРЕСА_1 районі АДРЕСА_2 звернулася до суду із позовом.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена
законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Вказаною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Будь-яких інших підстав закон не передбачає.
Таким чином, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця з тих підстав, що на момент державної реєстрації у фізичної особи була відсутня дійсна воля та мета щодо створення суб'єкта підприємницької діяльності, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 виданого відділом реєстрації та єдиного реєстру АДРЕСА_1районної адміністрації АДРЕСА_2 міської ради з моменту державної реєстрації - з 22.11.2007 р., а також вимог про визнання недійсними всіх фінансово-господарських та бухгалтерських документів від дати їх складання з реквізитами ППОСОБА_1 з дати її державної реєстрації - з 22.11.2007 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Діяльність Державної податкової інспекції та її повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу».
Вказаний закон не передбачає прав та повноважень позивача щодо звернення до суду з вимогами про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та визнання недійсними всіх фінансово-господарських та бухгалтерських документів від дати їх складання.
Отже компетенція адміністративних судів не поширюється на випадки щодо звернення Державної податкової інспекції з вимогами не передбаченими законом.
Відповідно до ст. 50 КАС України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Як вказано вище, такого випадку не передбачено Законом України «Про державну податкову службу». Це не встановлено і іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже звернення Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1 районіАДРЕСА_2до адміністративного суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та визнання недійсними всіх фінансово-господарських та бухгалтерських документів від дати їх складання, не відповідає Конституції України і ст. 104 КАС України та не може бути розглянуто судом.
Вищевикладене також підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України з цього питання (оглядовий лист від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби»).
Також слід зазначити, що вимоги Державної податкової інспекції в частині зобов'язання Державного реєстратора виконкому АДРЕСА_2 міської ради ОСОБА_2, процесуальний статус якої визначений самим позивачем як 3-я особа по справі, здійснити державну реєстрацію припинення ПП ОСОБА_1., є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд не приймає до уваги письмові пояснення гр.-ки ОСОБА_1відібрані співробітниками УСБУ в Запорізькій області, оскільки вони є неналежними доказами по справі і суперечать поясненням, наданим представником відповідача у судовому засіданні. Будь-яких інших доказів позивач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1 районіАДРЕСА_2доОСОБА_1 про визнання недійсною державної реєстрації відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складання у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 13.02.2009 р.
Суддя: (підпис) Н.В. Стрельнікова
Постанова набрала законної сили 24.02.2009р.
Суддя: