Копія
17 лютого 2014 року Справа №827/224/14
11 год. 22 хв.
місто Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді Кириленко О.О.,
секретар судового засідання Самойлова М.С.,
за участю представника позивача - Ольжича О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу,
У січні 2014 року державна податкова інспекція у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 168 гривень 29 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що на момент подачі державною податковою інспекцією у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі позовної заяви до суду, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб становить 1 168 гривень 29 копійок.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є платником податків - фізичною особою, перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі за реєстровим номером облікової картки платника податків - фізичної особи НОМЕР_1.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пункту 16.1 Кодексу платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу).
Згідно зі статтею 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 31.1. статті 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з підпунктом 49.18.4. пункту 49.18. статті 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 168.2.1. пункту 168.2 статті 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно з пунктом 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 179.7. статті 179 Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
19 квітня 2013 року відповідачем до позивача була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік вх. № 13-3732, у якій відповідачем самостійно нараховано суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно у розмірі 1 168 гривень 29 копійок.
Однак, в порушення вимог пункту 179.7 статті 179 Кодексу, відповідач свого податкового обов'язку не виконав, податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1 168 гривень 29 копійок в строк до 01 серпня 2013 року не сплатив.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, 12 серпня 2013 року на адресу відповідача державною податковою інспекцією у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі була направлена податкова вимога від 09 серпня 2013 року № 172-17 на суму податкового боргу 1 168 гривень 29 копійок, яка була отримана відповідачем 21 серпня 2013 року.
Пунктом 87.2 статті 87 Кодексу передбачено що, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За таких обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 29 копійок в доход місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя(підпис) О.О. Кириленко
Постанову складено у повному обсязі
24 лютого 2014 року
Згідно з оригіналом
Суддя О.О. Кириленко